Структура организационно-правовых форм, предусмотренная ГК РФ
В Российской Федерации предпринимательская деятельность может осуществляться в двух предусмотренных ГК РФ организационных видах:
* индивидуальное предпринимательство, осуществляемое гражданином без образования юридического лица;
* предпринимательская деятельность, осуществляемая юридическими лицами (предприятиями различных организационно-правовых форм). Выбор конкретной организационно-правовой формы предприятия, имеющего статус коммерческой организации, определяется рядом следующих факторов и обстоятельств:
* порядком и мерой участия учредителей и собственников имущества в распределении прибыли;
* принципами формирования имущества предприятия;
* мерой ответственности учредителей по обязательствам предприятия;
* особыми требованиями, устанавливаемыми ГК РФ и другими законодательными актами и предъявляемыми к той или иной организационно-правовой форме;
* формой собственности имущества предприятия. Субъектами права собственности в РФ являются граждане, юридические лица, государство (Российская Федерация), субъекты Федерации (республики, края, области), муниципальные образования. Используя свою (частную) собственность, группа граждан самостоятельно или совместно с юридическими лицами могут организовывать такие коммерческие организации с долевой формой собственности, как:
* хозяйственные товарищества;
* хозяйственные общества;
* производственные кооперативы;
* право хозяйственного ведения;
* право оперативного управления. В российской практике промышленного предпринимательства эта организационно-правовая форма практически не нашла своего применения ввиду ряда обстоятельств, основными из которых являются:
* в условиях, когда каждый участник такого товарищества имеет право заниматься наравне с другими своей предпринимательской деятельностью, что может привести к возникновению нежелательной конкуренции и как результат -- к распаду организации;
* полная и неограниченная имущественная ответственность участников данного вида товарищества в случае банкротства не только своим вкладом, но и личным имуществом.
Хозяйственные общества -- это коммерческие организации с разделенным, как и в хозяйственных товариществах, на доли учредителей капиталом, которые могут создаваться в следующих формах:
* общество с ограниченной ответственностью (ООО);
* общество с дополнительной ответственностью (ОДО);
* акционерное общество (АО). Эта организационно-правовая форма предприятия является весьма распространенной в Российской Федерации, поскольку обладает рядом преимуществ, обусловленных присущим ООО особенностями. Наиболее важными из них являются:
* отсутствие ответственности всем своим имуществом по обязательствам общества;
* любой участник общества может быть исключен из числа его учредителей только по собственному желанию или по решению суда, что является достаточно весомой гарантией для предпринимателя;
* возможность свободного выхода каждого участника из состава общества с причитающейся ему долей в уставном капитале и стоимости части имущества ООО, пропорционально этой доле, включая долю прибыли, причитающейся ему по итогам работы этого общества;
* наличие реальной возможности выпускать облигации на сумму, не превышающую стоимость уставного капитала и величину обеспечения, предоставленного ООО для этих целей третьим лицом;
* прием новых членов такого общества возможен только с согласия всех его действующих членов, что обеспечивает гарантию появления среди членов общества нежелательных участников. В соответствии с «Законом о государственных и муниципальных предприятиях» устанавливает следующие виды унитарных предприятий:
5) казенное предприятие (казенное предприятие субъекта РФ);
6) муниципальное казенное предприятие.
Перечисленными шестью видами унитарных предприятий ограничиваются возможности участия государства и муниципальных образований в предпринимательской деятельности посредством создания данного вида юридических лиц -- коммерческих организаций.
Милувався красою лісових квітів, думав, як її зберегти. І вирішив поселити все це у своє серце. Тільки так сказав, розсунувся бузиновий кущ — і з нього вийшов дід Капуш, заввишки з лікоть, а борода в сім ліктів. Сказав, що чередник призначений йому в учні, що їх чекають великі справи. Чередник відповів, що не може кинути матір, що він любить її, навіть коли та його сварить. Капуш перестав насміхатися над хлопцем і сказав, що йому якраз і потрібні такі правдиві та вірні помічники.
Одного разу Капуш покликав чередника свистом, повів його на гірський шпиль, показав на зоряне небо і сказав, що все на землі залежить від небес, від життя сонця. І хай не боїться: мороку немає, є тільки недоступне, незвідане.
Відтоді чередник став ще задуманіший. Але жодної злої думки не було в його голові. Йому хотілося більше дізнатися про світ.
Несподівано з'явився Капуш і став розказувати про зелену книгу землі. Усі залежать від зерна: людина, звір, пташка. Краси людини без землі і краси землі без людини немає. Найвища радість людини — орати й сіяти. Сила кожного таїться в силі його душі. У лісі живуть Лісовики й Лісовки, Полісун — пастух вовків, у воді — Водяник. Земляні духи стережуть скарби землі. Літо — молода дівчина, а Зима — стара баба. Земля — найпривітніша людська домівка, і кращої не знайти. Чередник запитав, чому він усього цього не бачить, а Капуш відповів, що то через байдужість і недбальство. Треба вчитися гати, все підмічати.
Забуяла нова весна, і Капуш розповів юнакові, яке зілля допомагає людині й худобі, а яке — шкодить. Учив, що світ тримається на любові й терпінні. А ще — думанні.
Мати сказала, що тепер хлопець має братися за плуга. Коли той рано виїхав у поле, все село сміялося — безголовий. Травень був без дощів: хто пізно посіяв, у того не вродило. А в нього вродило.
Наступного року із сіянням не спішив: знав за прикметами, що ще будуть морози. Знову в нього вродило, і всі в селі вирішили, що він знається з нечистою силою. Юнакові було кривдно за тупу й сліпу заздрість людей.
Влітку гроза знищила весь урожай, і юнак був дуже злий. Знову з'явився Капуш і сказав, що він — людина, повинен боротися, пізнавати, шукати правди у трьох коренях — у землі, у небі й у самому собі, в своїй душі. Хоче осідлати хмару, бути Планетником — хай спробує! Після зливи почалася спека, все горіло. Юнак вирішив викликати дощові хмари. І в нього це вийшло!
Планетник весь час працював — відводив зайву воду, садив дерева, сіяв, орав. Усе село по ньому звірялося. Умів усе — ковалював, шив, лікував худобу, дітям робив іграшки. І ніколи не ходив до корчми.
Над усе любив землю й хліборобство. І земля йому щиро відповідала тим же. Юнак усе думав, як йому осідлати хмару. Підкидав капелюха, прив'язував до чотирьох кінців хустинки камінець гав, як вони літають.
Вирішив пошити з полотна великий мішок, наповнити його вітром і політати. Але повітря не трималося, тому Планетник вирішив мішок. Ніхто й не здогадувався, що він готується до польоту.
Настав березень. Подули сильні вітри, все висохло. Люди благали Планетника накликати дощу. І він прикликав. Після того знову взялася спека. Надумав Планетник летіти, та люди його випередили. Прийшли й в усіх нещастях звинуватили. Ледь не вбили.
Пан наказав заарештувати Планетника. А на всіх людських обличчях одне — ненависть і нетерпець. Стара мати побивається з горя. Коли сторожа поснула, перед матір'ю розцвів нарцис і сказав, щоб вона відчинила двері холодної і випустила сина. Планетник взяв нарцис, мати його благословила, і він з нею — пішов ставати над громом. Серед ночі на горі спалахнуло вогнище. З вогню піднімалася куля. Задзвонили дзвони. Вдень Планетника шукали, але не знайшли. Чи в небо злетів, чи в землю запався — ніхто не знає.
Таку легенду розповіла Олена Булига. Коли мені тоскно, я згадую Планетника й чую, як у небі дзвонять дзвони.
Объяснение:
Структура организационно-правовых форм, предусмотренная ГК РФ
В Российской Федерации предпринимательская деятельность может осуществляться в двух предусмотренных ГК РФ организационных видах:
* индивидуальное предпринимательство, осуществляемое гражданином без образования юридического лица;
* предпринимательская деятельность, осуществляемая юридическими лицами (предприятиями различных организационно-правовых форм). Выбор конкретной организационно-правовой формы предприятия, имеющего статус коммерческой организации, определяется рядом следующих факторов и обстоятельств:
* порядком и мерой участия учредителей и собственников имущества в распределении прибыли;
* принципами формирования имущества предприятия;
* мерой ответственности учредителей по обязательствам предприятия;
* особыми требованиями, устанавливаемыми ГК РФ и другими законодательными актами и предъявляемыми к той или иной организационно-правовой форме;
* формой собственности имущества предприятия. Субъектами права собственности в РФ являются граждане, юридические лица, государство (Российская Федерация), субъекты Федерации (республики, края, области), муниципальные образования. Используя свою (частную) собственность, группа граждан самостоятельно или совместно с юридическими лицами могут организовывать такие коммерческие организации с долевой формой собственности, как:
* хозяйственные товарищества;
* хозяйственные общества;
* производственные кооперативы;
* право хозяйственного ведения;
* право оперативного управления. В российской практике промышленного предпринимательства эта организационно-правовая форма практически не нашла своего применения ввиду ряда обстоятельств, основными из которых являются:
* в условиях, когда каждый участник такого товарищества имеет право заниматься наравне с другими своей предпринимательской деятельностью, что может привести к возникновению нежелательной конкуренции и как результат -- к распаду организации;
* полная и неограниченная имущественная ответственность участников данного вида товарищества в случае банкротства не только своим вкладом, но и личным имуществом.
Хозяйственные общества -- это коммерческие организации с разделенным, как и в хозяйственных товариществах, на доли учредителей капиталом, которые могут создаваться в следующих формах:
* общество с ограниченной ответственностью (ООО);
* общество с дополнительной ответственностью (ОДО);
* акционерное общество (АО). Эта организационно-правовая форма предприятия является весьма распространенной в Российской Федерации, поскольку обладает рядом преимуществ, обусловленных присущим ООО особенностями. Наиболее важными из них являются:
* отсутствие ответственности всем своим имуществом по обязательствам общества;
* любой участник общества может быть исключен из числа его учредителей только по собственному желанию или по решению суда, что является достаточно весомой гарантией для предпринимателя;
* возможность свободного выхода каждого участника из состава общества с причитающейся ему долей в уставном капитале и стоимости части имущества ООО, пропорционально этой доле, включая долю прибыли, причитающейся ему по итогам работы этого общества;
* наличие реальной возможности выпускать облигации на сумму, не превышающую стоимость уставного капитала и величину обеспечения, предоставленного ООО для этих целей третьим лицом;
* прием новых членов такого общества возможен только с согласия всех его действующих членов, что обеспечивает гарантию появления среди членов общества нежелательных участников. В соответствии с «Законом о государственных и муниципальных предприятиях» устанавливает следующие виды унитарных предприятий:
1) унитарные предприятия, основанные на праве хозяйственного ведения: федеральное государственное предприятие;
2) государственное предприятие (государственное предприятие субъекта РФ);
3) муниципальное предприятие;
4) унитарные предприятия, основанные на праве оперативного управления: федеральное казенное предприятие;
5) казенное предприятие (казенное предприятие субъекта РФ);
6) муниципальное казенное предприятие.
Перечисленными шестью видами унитарных предприятий ограничиваются возможности участия государства и муниципальных образований в предпринимательской деятельности посредством создания данного вида юридических лиц -- коммерческих организаций.
Милувався красою лісових квітів, думав, як її зберегти. І вирішив поселити все це у своє серце. Тільки так сказав, розсунувся бузиновий кущ — і з нього вийшов дід Капуш, заввишки з лікоть, а борода в сім ліктів. Сказав, що чередник призначений йому в учні, що їх чекають великі справи. Чередник відповів, що не може кинути матір, що він любить її, навіть коли та його сварить. Капуш перестав насміхатися над хлопцем і сказав, що йому якраз і потрібні такі правдиві та вірні помічники.
Одного разу Капуш покликав чередника свистом, повів його на гірський шпиль, показав на зоряне небо і сказав, що все на землі залежить від небес, від життя сонця. І хай не боїться: мороку немає, є тільки недоступне, незвідане.
Відтоді чередник став ще задуманіший. Але жодної злої думки не було в його голові. Йому хотілося більше дізнатися про світ.
Несподівано з'явився Капуш і став розказувати про зелену книгу землі. Усі залежать від зерна: людина, звір, пташка. Краси людини без землі і краси землі без людини немає. Найвища радість людини — орати й сіяти. Сила кожного таїться в силі його душі. У лісі живуть Лісовики й Лісовки, Полісун — пастух вовків, у воді — Водяник. Земляні духи стережуть скарби землі. Літо — молода дівчина, а Зима — стара баба. Земля — найпривітніша людська домівка, і кращої не знайти. Чередник запитав, чому він усього цього не бачить, а Капуш відповів, що то через байдужість і недбальство. Треба вчитися гати, все підмічати.
Забуяла нова весна, і Капуш розповів юнакові, яке зілля допомагає людині й худобі, а яке — шкодить. Учив, що світ тримається на любові й терпінні. А ще — думанні.
Мати сказала, що тепер хлопець має братися за плуга. Коли той рано виїхав у поле, все село сміялося — безголовий. Травень був без дощів: хто пізно посіяв, у того не вродило. А в нього вродило.
Наступного року із сіянням не спішив: знав за прикметами, що ще будуть морози. Знову в нього вродило, і всі в селі вирішили, що він знається з нечистою силою. Юнакові було кривдно за тупу й сліпу заздрість людей.
Влітку гроза знищила весь урожай, і юнак був дуже злий. Знову з'явився Капуш і сказав, що він — людина, повинен боротися, пізнавати, шукати правди у трьох коренях — у землі, у небі й у самому собі, в своїй душі. Хоче осідлати хмару, бути Планетником — хай спробує! Після зливи почалася спека, все горіло. Юнак вирішив викликати дощові хмари. І в нього це вийшло!
Планетник весь час працював — відводив зайву воду, садив дерева, сіяв, орав. Усе село по ньому звірялося. Умів усе — ковалював, шив, лікував худобу, дітям робив іграшки. І ніколи не ходив до корчми.
Над усе любив землю й хліборобство. І земля йому щиро відповідала тим же. Юнак усе думав, як йому осідлати хмару. Підкидав капелюха, прив'язував до чотирьох кінців хустинки камінець гав, як вони літають.
Вирішив пошити з полотна великий мішок, наповнити його вітром і політати. Але повітря не трималося, тому Планетник вирішив мішок. Ніхто й не здогадувався, що він готується до польоту.
Настав березень. Подули сильні вітри, все висохло. Люди благали Планетника накликати дощу. І він прикликав. Після того знову взялася спека. Надумав Планетник летіти, та люди його випередили. Прийшли й в усіх нещастях звинуватили. Ледь не вбили.
Пан наказав заарештувати Планетника. А на всіх людських обличчях одне — ненависть і нетерпець. Стара мати побивається з горя. Коли сторожа поснула, перед матір'ю розцвів нарцис і сказав, щоб вона відчинила двері холодної і випустила сина. Планетник взяв нарцис, мати його благословила, і він з нею — пішов ставати над громом. Серед ночі на горі спалахнуло вогнище. З вогню піднімалася куля. Задзвонили дзвони. Вдень Планетника шукали, але не знайшли. Чи в небо злетів, чи в землю запався — ніхто не знає.
Таку легенду розповіла Олена Булига. Коли мені тоскно, я згадую Планетника й чую, як у небі дзвонять дзвони.
Объяснение: