Дівчина із твору Ч. Дікенса "Різдвяна пісня в прозі", з якою був заручений Скрудж, перша сказала, що він поклоняється лише:
1.мистецтву
2.грошам
3.науц

Без хліба нема обіда. (Хліб це підставовий корм в Україні.)**

Бог би тебе хлібом побив. (Жартовливе прокляття. Щоб у тебе ніколи хліба не бракло.)

Відрізану скибку хліба не зліпиш докупи. (Зраненого серця не загоїш.)

До готового хліба, найдеться губа. (На придбане добро злакомиться хто-будь.)

Коли б, Бог, хліб був не забрав, то був би я і гадки не мав. (Коли б град не вибив був збіжжа, то я й не журився б.)

Ліпше хліб з водою, як пиріг з бідою. (Ліпше пісна страва хоч і бідна, як роскоші з лихою жінкою.)

На Бориса-Гліба берися до хліба. (Свято Бориса і Гліба 6-го серпня, це крайна пора жнив, збирати збіжжя.)

Наплюю я багачу, як я свій хліб змолочу. (Я вже обійдуся без багача, як мій хліб буде змолочений.)

На Поділлі хліб по кіллі. (На Поділлі дуже урожайна земля де багато збіжжя родиться.)

Не буде з тої муки хліба. (З цього діла користи не буде.)

Нема хліба, нема Отченашу. (Не хочеш платити, то й робити не буду.)

Варварські королівства — держави, створені варварськими народами на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V столітті.

«Варварськими» ці королівства називають тому, що влада у них належала колишнім ватажкам «варварських» племен (зазвичай — германцям), які проголосили себе самостійними володарями — королями. Озброєні одноплемінники володаря становили його військо і селилися на землях, що їм надавав король. Жили германці за своїми старовинними звичаями, і лише згодом ці звичаї були записані. Так з'явилися збірки законів, які історики називають «варварськими правдами».