Роланд — граф, племінник короля, пасинок Ганелона. За історичними джерелами, він був сином Берти, сестри Карла, і сенешала (королівського чиновника) Мілона. Найбільш достовірну інформацію про нього містить «Життєпис Карла Великого» Ейнхарда. Головний герой французького героїчного епосу, яким Карл завжди захоплюється, його хоробрістю та відвагою. Олівер, друг Роланда, вказує на запальність графа. А Ганелон, вітчим, називає його «чванливим співправителем»Роланд вірно служить королю. «Васал повинен за свого сеньйора Терпіть нестатки, спеку і мороз, Віддати тіло й кров і все життя!» — так говорить сам герой. У зв’язку з цим образом виникає тема вірності королю і васальського служіння йому. Герой готовий завжди захищати свою Батьківщину, він гордий і самовпевнений лицар. Роланд відкинув пропозицію Карла збільшити загін. «Цього не треба,— відповів Роланд.— Себе і рід свій я не осоромлю!» Герой вважав, що прохання залишити більшу кількість воїнів сприйматиметься як його боягузливість, а цього він не міг допустити. Олівер більш поміркований, ніж Роланд. Тому, розуміючи небезпеку, він тричі радить товаришеві засурмити в чарівний ріг Оліфант, щоб сповістити Карлові про необхідність до Але у своїй відвазі й запальності Роланд не здатний тверезо мислити і прагне своїми силами здолати ворога. Такий вчинок Роланда став причиною поразки й загибелі його самого і всього ар’єргарду. Лише після того, як він побачив, що загинула більшість хоробрих франків, Роланд вирішив засурмити, «щоб не прийшлося маврам ні одному у радощах вертатися додому». Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст… пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити до у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це.
Герой хоробрий, безстрашний, могутній, прекрасний, грізний;перед боєм «став гордим, як лев чи леопард». Герой сміливий, хоробрий, сильний, рішучий, патріот, відданий сюзерену, вірний товариш. Але є й негативні риси: самовпевненість, нерозважливість, запальність. У творі розкривається внутрішній світ людини, яка має і позитивні і негативні риси характеру. Граф Роланд уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
Для того, щоб домогтися чого-небудь, варто проаналізувати свій запас знань, які можуть стати в нагоді на шляху до бажаного. Тут до прочитання спеціальної літератури, інтернет-ресурси, що містять корисну інформацію, відвідування навчальних курсів, семінарів, гуртків. Адже не дарма народна мудрість говорить «Більше дізнаєшся — сильніше станеш».
2. Відсутні навички та вміння
Відсутність досвіду в таких діях може зіграти злий жарт, тому перед постановкою певної мети вкрай важливо реально оцінити власні можливості. Якщо час дозволяє, то краще відмовитися від складного шляху до поставленої задачі і зайнятися придбанням відповідних умінь, навичок. Якщо ж рішення потрібно приймати негайно, то відмовитися від затії буде раціональніше3. Ілюзії і страхи
Дана перешкода здатна ввести в оману, причому може діяти по-різному: як надати зайвої самовпевненості, так і вселити почуття безпорадності, комплексу. У цій ситуації на до прийде розширене самосвідомість, багатий кругозір і відсутність стереотипного світогляду.
4. Відсутність прагнення до більшого
Яскравим прикладом, що описує четверта перешкода, можна назвати випадок, коли людина, скажімо, виграючи велику грошову суму в лотереї, звільняється з роботи і живе на кошти, подаровані фортуною. Виходить, що до виграшу він ходив на роботу, ставив перед собою якісь цілі лише тому, що його змушувало займатися цим поточне, не зовсім благополучний стан справ.
Звідси випливає, що боротися треба саме з достатком і благополуччям. Завоювавши одну вершину, варто подумати про наступною, не зупиняючись на попередній.
5. Відсутність взаєморозуміння з оточуючими людьми
Сміливо можна стверджувати, що ця причина – одна з найбільш вагомих, на якій людині не вдається прийти до бажаного. Йому як тіластості необхідно самоствердитися і досягти визнання, підтримки у суспільстві. При цьому, найпершою соціальної осередком для кожного є сім’я, потім друзі, колеги по роботі, колишні однокурсники, однокласники і т. д. Якщо в один голос всі намагаються переконати, що з цієї витівки нічого не вийде, то людина, не так давно будучи впевненим на сто відсотків результативності свого плану, просто складає руки й відмовляється від усього задуманого.
6. Жадібність
Кажуть, що жадібність до роботи хороша. Але розібравшись, особливих зусиль не потрібно прикладати, щоб зрозуміти, що гнатися за двома зайцями – нерозумно, також як і осягати одночасно дві мети в житті. Розсіюючи свої зусилля і час, людина не зможе вирішити жодне з поставлених завдань. До того ж, найчастіше люди бувають жадібні навіть до тих речей, які тільки потенційно можуть бути їх, але їм ще не належать. Така жадібність заважає відпустити те, що вже пройдено, приступивши до завоювання черговий мішені.
Спробувати виправити даний недолік можна, частіше проявляючи щедрість скрізь, де це доречно.
7. Нераціональне використання часу
Завжди існує обмеження в часі. Життя обмежена, що ж говорити про 24-годинних добі? Самодисципліна, вміння правильно розподіляти дорогоцінні години і хвилини до ефективніше справлятися з поетапним вирішенням проблем, просуваючись до реалізації свого головного завдання.
8. Матеріальні перешкоди
Мова йде про гроші (наприклад, стартовий капітал для створення бізнесу), про корисні знайомства, про освіту і т. д. Звичайно, немає нічого неможливого і всі проблеми вирішувані, але практично завжди ці перешкоди зупиняють хід подальших дій, і людина змушена відмовитися від своєї мрії.
Не варто відмовлятися від заповітних бажань, якщо хоча б один з перерахованих бар’єрів зустрінеться по дорозі до мрії. Головне – не опускати руки і вірити в себе.
Роланд — граф, племінник короля, пасинок Ганелона. За історичними джерелами, він був сином Берти, сестри Карла, і сенешала (королівського чиновника) Мілона. Найбільш достовірну інформацію про нього містить «Життєпис Карла Великого» Ейнхарда. Головний герой французького героїчного епосу, яким Карл завжди захоплюється, його хоробрістю та відвагою. Олівер, друг Роланда, вказує на запальність графа. А Ганелон, вітчим, називає його «чванливим співправителем»Роланд вірно служить королю. «Васал повинен за свого сеньйора Терпіть нестатки, спеку і мороз, Віддати тіло й кров і все життя!» — так говорить сам герой. У зв’язку з цим образом виникає тема вірності королю і васальського служіння йому. Герой готовий завжди захищати свою Батьківщину, він гордий і самовпевнений лицар. Роланд відкинув пропозицію Карла збільшити загін. «Цього не треба,— відповів Роланд.— Себе і рід свій я не осоромлю!» Герой вважав, що прохання залишити більшу кількість воїнів сприйматиметься як його боягузливість, а цього він не міг допустити. Олівер більш поміркований, ніж Роланд. Тому, розуміючи небезпеку, він тричі радить товаришеві засурмити в чарівний ріг Оліфант, щоб сповістити Карлові про необхідність до Але у своїй відвазі й запальності Роланд не здатний тверезо мислити і прагне своїми силами здолати ворога. Такий вчинок Роланда став причиною поразки й загибелі його самого і всього ар’єргарду. Лише після того, як він побачив, що загинула більшість хоробрих франків, Роланд вирішив засурмити, «щоб не прийшлося маврам ні одному у радощах вертатися додому». Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст… пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити до у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це.
Герой хоробрий, безстрашний, могутній, прекрасний, грізний;перед боєм «став гордим, як лев чи леопард». Герой сміливий, хоробрий, сильний, рішучий, патріот, відданий сюзерену, вірний товариш. Але є й негативні риси: самовпевненість, нерозважливість, запальність. У творі розкривається внутрішній світ людини, яка має і позитивні і негативні риси характеру. Граф Роланд уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість.
1. Брак знань
Для того, щоб домогтися чого-небудь, варто проаналізувати свій запас знань, які можуть стати в нагоді на шляху до бажаного. Тут до прочитання спеціальної літератури, інтернет-ресурси, що містять корисну інформацію, відвідування навчальних курсів, семінарів, гуртків. Адже не дарма народна мудрість говорить «Більше дізнаєшся — сильніше станеш».
2. Відсутні навички та вміння
Відсутність досвіду в таких діях може зіграти злий жарт, тому перед постановкою певної мети вкрай важливо реально оцінити власні можливості. Якщо час дозволяє, то краще відмовитися від складного шляху до поставленої задачі і зайнятися придбанням відповідних умінь, навичок. Якщо ж рішення потрібно приймати негайно, то відмовитися від затії буде раціональніше3. Ілюзії і страхи
Дана перешкода здатна ввести в оману, причому може діяти по-різному: як надати зайвої самовпевненості, так і вселити почуття безпорадності, комплексу. У цій ситуації на до прийде розширене самосвідомість, багатий кругозір і відсутність стереотипного світогляду.
4. Відсутність прагнення до більшого
Яскравим прикладом, що описує четверта перешкода, можна назвати випадок, коли людина, скажімо, виграючи велику грошову суму в лотереї, звільняється з роботи і живе на кошти, подаровані фортуною. Виходить, що до виграшу він ходив на роботу, ставив перед собою якісь цілі лише тому, що його змушувало займатися цим поточне, не зовсім благополучний стан справ.
Звідси випливає, що боротися треба саме з достатком і благополуччям. Завоювавши одну вершину, варто подумати про наступною, не зупиняючись на попередній.
5. Відсутність взаєморозуміння з оточуючими людьми
Сміливо можна стверджувати, що ця причина – одна з найбільш вагомих, на якій людині не вдається прийти до бажаного. Йому як тіластості необхідно самоствердитися і досягти визнання, підтримки у суспільстві. При цьому, найпершою соціальної осередком для кожного є сім’я, потім друзі, колеги по роботі, колишні однокурсники, однокласники і т. д. Якщо в один голос всі намагаються переконати, що з цієї витівки нічого не вийде, то людина, не так давно будучи впевненим на сто відсотків результативності свого плану, просто складає руки й відмовляється від усього задуманого.
6. Жадібність
Кажуть, що жадібність до роботи хороша. Але розібравшись, особливих зусиль не потрібно прикладати, щоб зрозуміти, що гнатися за двома зайцями – нерозумно, також як і осягати одночасно дві мети в житті. Розсіюючи свої зусилля і час, людина не зможе вирішити жодне з поставлених завдань. До того ж, найчастіше люди бувають жадібні навіть до тих речей, які тільки потенційно можуть бути їх, але їм ще не належать. Така жадібність заважає відпустити те, що вже пройдено, приступивши до завоювання черговий мішені.
Спробувати виправити даний недолік можна, частіше проявляючи щедрість скрізь, де це доречно.
7. Нераціональне використання часу
Завжди існує обмеження в часі. Життя обмежена, що ж говорити про 24-годинних добі? Самодисципліна, вміння правильно розподіляти дорогоцінні години і хвилини до ефективніше справлятися з поетапним вирішенням проблем, просуваючись до реалізації свого головного завдання.
8. Матеріальні перешкоди
Мова йде про гроші (наприклад, стартовий капітал для створення бізнесу), про корисні знайомства, про освіту і т. д. Звичайно, немає нічого неможливого і всі проблеми вирішувані, але практично завжди ці перешкоди зупиняють хід подальших дій, і людина змушена відмовитися від своєї мрії.
Не варто відмовлятися від заповітних бажань, якщо хоча б один з перерахованих бар’єрів зустрінеться по дорозі до мрії. Головне – не опускати руки і вірити в себе.