даю! Введение в языкознание. Объяснить фонетические процессы, диссимиляция, ассимиляция, редукция, слообразование, лексическое значение, парадигма и т.д, морфологический разбор, синтагма, синтаксис, классификация языков, аффиксы. Коль можешь, не тужи о времени бегущем,
Не отягчай души ни ни грядущим.
Сокровища свои потрать, пока ты жив;
Ведь всё равно в тот мир предстанешь неимущим.
В одно окно смотрели двое. Один увидел дождь и грязь.
Другой- листвы зелёной вязь, весну и небо голубое.
В одно окно смотрели двое.
ЖИВО́ПИС – один з головних видів образотворчого мистецтва, що базується на відтворенні зорових образів через нанесення фарб на тверду основу; а також твори мистецтва, виконані в такий б. Властивість перетворювати поверхню на подібність багатоманіт. просторів, різноманітні виражал. засоби та широкі образні можливості забезпечили Ж. провідне місце в історії худож. культури. Ж. виник в епоху пізнього палеоліту (40 тис. р. до н. е.) як наскел. розпис; всебіч. розвитку набув у 16–17 ст., коли встановився розподіл мист-ва на жанри й набула поширення техніка олій. малярства. Упродовж свого існування Ж. зазнавав еволюцій, що змінювали його змістовно-естет. виміри, зокрема з появою на межі 19–20 ст. абстракт., нефігуратив. мист-ва, нових ідей та концепцій зображальності у 20 – на поч. 21 ст. За призначенням і місцем розташування виділяють монум. (стінопис в арх-рі) та станк. (як правило, експонується в інтер’єрі) Ж. Станк. Ж. – живописні твори, що мають самост. значення і сприймаються незалежно від оточуючого середовища. Його гол. формою є картина – ціліс., завершений худож. твір, що послідовно втілює автор. задум, створює самодостат. ілюзор. простір, розрахов. на цілеспрямовану увагу глядача. У станк. Ж. наявні великі можливості маляр. мист-ва розкривати різноманітність змісту при глибин. розробці форми.
Развод зубьев
Для более свободного движения полотна пилы в пропиле, производят развод зубьев.
Зубья по очереди отгибают в разные стороны на одну и ту же величину с разводки. Отгибают зуб разводкой примерно на середине высоты зуба. Разводка – при для разводки зубьев пилы в виде пластины с прорезью. Разводку зубьев, в крайнем случае, можно сделать разводным ключом. Рекомендуют для мягких пород деревьев зубья разводить больше, а для твердых меньше, но это вряд ли нас устроит – в лесу выбирать особо не приходится – деревья встречаются разной плотности и влажности.
С разводкой надо немного поэкспериментировать и подобрать оптимальную, примерно 0.3-0.5 мм на одну сторону. В любом случае разводить зубья следует не больше толщины полотна на обе стороны. Разводку лучше делать до заточки.