В производственной деятельности трудовых коллективов, организаций, индивидуальных предпринимателей, лиц, работающих по гражданско-правовым договорам, важное место занимают вопросы обеспечения безопасности жизни и здоровья. Все эти аспекты сведены в важнейший раздел, именуемый «Охрана труда» [20, с.З].
Любой производственный процесс, не может стабильно осуществляться без соблюдения правил и норм охраны труда. Эти нормы и правила закреплены в достаточно большом количестве документов, как отраслевого, так и межотраслевого характера.
Эффективное обеспечение охраны труда, может осуществляться качественно лишь в случае регулирования этих отношений в нормативно-правовых актах.
Ведущая роль здесь принадлежит Трудовому кодексу Республики Беларусь, в котором определяются общие условия охраны труда; права и обязанности нанимателей и наемных работников по обеспечению охраны труда, соблюдению законодательства в этой области; устанавливаются правила по расследованию и учету несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, а также регламентируются иные вопросы, касающиеся организации работы по охране труда. Кроме того, в развитие норм Трудового кодекса правовые предписания об охране труда получили закрепление и в иных актах различных государственных органов.
Необходимо отметить, что после распада Советского Союза и обретения Республикой Беларусь государственного суверенитета и независимости специалисты в области охраны труда, ученые, в том числе и ученые-правоведы, подготовили и опубликовали немало материалов. В последнее время транслируется много передач о безопасном ведении работ на производстве и недопущении травматизма и профессиональных заболеваний. Вместе с тем, практика показывает, что есть необходимость освещения данных проблем в более концентрированном виде, поскольку обеспечение безопасности жизни и здоровья граждан в ходе выполнения трудовых и близких им по характеру обязанностей, в частности, по гражданско-правовым до-говорам, вызывает немало вопросов. Они требуют детального изучения и разрешения на всех уровнях: у руководителей организаций, индивидуальных предпринимателей, специалистов по охране труда, наемных работников.
В последнее время активное развитие получили новые формы хозяйствования, увеличилось количество организаций, создаваемых на основе частной формы собственности, индивидуальных предпринимателей. В этой связи, а также из-за возрастающих в целом требований к охране труда возникает острая потребность в наличии изданий, направленных на отражение особенностей регулирования охраны труда в современных условиях, с учетом изменений и дополнений, которые вносятся в нормативные правовые акты.
Под охраной труда понимается система обеспечения безопасности жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности, включающая правовые, социально-экономические, организационные, технические, психофизиологические, санитарно-гигиенические, лечебно-профилактические, реабилитационные и иные мероприятия и средства [21, с. 592].
В юридической литературе охрана труда рассматривается с одной стороны как один из принципов трудового права, а с другой – как самостоятельный институт данной отрасли права.
В нормотворческой практике понятие «охрана труда» употребляется в широком и узком смысле. Охрана труда в широком смысле – это содержание всех норм трудового права.
В широкое понимание охраны труда следует включить:
– комплекс правовых мер, направленных против необоснованных увольнений с работы;
– меры, направленные на недопустимость массового заключения контрактов с работниками, которые принимались на работу по трудовому договору на неопределенный срок, без учета условий, предусмотренных законодательством о труде, регламентирующих правоотношения по контрактной системе найма;
– отклонения от нормативного режима рабочего времени и времени отдыха;
– мероприятия, касающиеся социальной защиты наемных работников и др.
С правовой точки зрения в более узком понимании этот термин употребляется как система нормативно-правового обеспечения организационных, технических, санитарно-гигиенических и лечебно профилактических мер и средств, направленных на недопущение случаев травматизма и заболеваемости на производстве.
Правовые нормы, предусмотренные институтом охраны труда в отрасли трудового права, включают в себя:
– правила и нормы по охране труда и безопасности труда (межотраслевые и отраслевые);
Вчений Микола Коперник висунув революційну теорію про те, що саме Сонце, а не Земля знаходиться в центрі світу.
Миколай Коперник перш за все відомий як творець геліоцентричної картини світу, який на початку XVI ст. у своїй праці De revolutionibus orbium coelestium (Про обертання небесних сфер) (вид. 1543) математично обґрунтував ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця, визначив послідовність розташування планет, обчислив їх відносну віддаленість від Сонця тощо.
Вчення Коперника мало велике значення у розвитку природознавства, його ідеї були розвинуті в подальшому у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, Й. Кеплера, І. Ньютона та інших. Зокрема, Коперниківську систему було поточнено: Сонце розташоване у центрі не всього Всесвіту, а лише Сонячної системи.
Серед сучасників Микола Коперник був відомий не тільки як знавець астрономії, а також як державний діяч і майстерний лікар.
Абу-р-Райхан Мухаммад ібн Ахмад ал-Біруні, частіше просто Аль Біруні (4 жовтня 973 — 13 грудня 1048) — хорезмський вчений-енциклопедист. Працював при дворі хорезмшахів. Писав арабською мовою. Біруні описав календарні системи арабів, персів, греків, євреїв, хорезмійців та інших народів. У низці трактатів Біруні виклав основи математики й астрономії. Вперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця. Обчислив довжину кола Землі. Визначив питому вагу багатьох мінералів.Уявлення аль-Біруні про світоустрій, рух Землі, сили тяжіння набагато випереджали його час. Висловлював сумнів у справедливості геоцентричної системи Птолемея. Приєднуючись до ідей староіндійських учених про тотожність зірок і Сонця, вважав Сонце вогненною кулею, на відміну від Місяця і планет, що відбивають сонячне світло. Пояснив явище ранішньої і вечірньої зорі як наслідок свічення порошинок в променях прихованого за горизонтом Сонця. Висловив думку про «димоподібну» природу хвостів, що світилися біля диска Сонця під час його затемнень (сонячна корона).
Розробив астрономічні методи геодезичних вимірювань. Удосконалив основні астрономічні інструменти, якими користувалися у той час (астролябію, квадрант, секстант), розвинув теорію тіней — гномоніку. Побудував перший нерухомий (стінний) квадрант радіусом 7,5 м для точних (до Сонця і планет, який протягом 400 років був найбільшим у світі. Проведені ним вимірювання нахилу екліптики до екватора протягом багатьох століть залишалися неперевершеними за точністю.
Одним з перших після старогрецьких учених почав розвивати і широко застосовувати плоску і сферичну тригонометрію як математичну основу практичної астрономії. Розробив новий, вельми точний метод визначення радіусу Землі шляхом положення горизонту з вершини гори. За 600 років до Віллеброрда Снелліуса запропонував тригонометричний метод вимірювання відстаней, схожий з сучасною тріангуляцією.
Свої астрономічні дослідження аль-Біруні описав в трьох фундаментальних творах: «Книга, що містить роз'яснення належних індійцям учень, прийнятних розумом або відкинутих» («Індія»), «Канон Масуда з астрономії і зіркам», «Книга напоумлення началам науки про зірки».
Понятие охраны труда
В производственной деятельности трудовых коллективов, организаций, индивидуальных предпринимателей, лиц, работающих по гражданско-правовым договорам, важное место занимают вопросы обеспечения безопасности жизни и здоровья. Все эти аспекты сведены в важнейший раздел, именуемый «Охрана труда» [20, с.З].
Любой производственный процесс, не может стабильно осуществляться без соблюдения правил и норм охраны труда. Эти нормы и правила закреплены в достаточно большом количестве документов, как отраслевого, так и межотраслевого характера.
Эффективное обеспечение охраны труда, может осуществляться качественно лишь в случае регулирования этих отношений в нормативно-правовых актах.
Ведущая роль здесь принадлежит Трудовому кодексу Республики Беларусь, в котором определяются общие условия охраны труда; права и обязанности нанимателей и наемных работников по обеспечению охраны труда, соблюдению законодательства в этой области; устанавливаются правила по расследованию и учету несчастных случаев на производстве и профессиональных заболеваний, а также регламентируются иные вопросы, касающиеся организации работы по охране труда. Кроме того, в развитие норм Трудового кодекса правовые предписания об охране труда получили закрепление и в иных актах различных государственных органов.
Необходимо отметить, что после распада Советского Союза и обретения Республикой Беларусь государственного суверенитета и независимости специалисты в области охраны труда, ученые, в том числе и ученые-правоведы, подготовили и опубликовали немало материалов. В последнее время транслируется много передач о безопасном ведении работ на производстве и недопущении травматизма и профессиональных заболеваний. Вместе с тем, практика показывает, что есть необходимость освещения данных проблем в более концентрированном виде, поскольку обеспечение безопасности жизни и здоровья граждан в ходе выполнения трудовых и близких им по характеру обязанностей, в частности, по гражданско-правовым до-говорам, вызывает немало вопросов. Они требуют детального изучения и разрешения на всех уровнях: у руководителей организаций, индивидуальных предпринимателей, специалистов по охране труда, наемных работников.
В последнее время активное развитие получили новые формы хозяйствования, увеличилось количество организаций, создаваемых на основе частной формы собственности, индивидуальных предпринимателей. В этой связи, а также из-за возрастающих в целом требований к охране труда возникает острая потребность в наличии изданий, направленных на отражение особенностей регулирования охраны труда в современных условиях, с учетом изменений и дополнений, которые вносятся в нормативные правовые акты.
Под охраной труда понимается система обеспечения безопасности жизни и здоровья работников в процессе трудовой деятельности, включающая правовые, социально-экономические, организационные, технические, психофизиологические, санитарно-гигиенические, лечебно-профилактические, реабилитационные и иные мероприятия и средства [21, с. 592].
В юридической литературе охрана труда рассматривается с одной стороны как один из принципов трудового права, а с другой – как самостоятельный институт данной отрасли права.
В нормотворческой практике понятие «охрана труда» употребляется в широком и узком смысле. Охрана труда в широком смысле – это содержание всех норм трудового права.
В широкое понимание охраны труда следует включить:
– комплекс правовых мер, направленных против необоснованных увольнений с работы;
– меры, направленные на недопустимость массового заключения контрактов с работниками, которые принимались на работу по трудовому договору на неопределенный срок, без учета условий, предусмотренных законодательством о труде, регламентирующих правоотношения по контрактной системе найма;
– отклонения от нормативного режима рабочего времени и времени отдыха;
– мероприятия, касающиеся социальной защиты наемных работников и др.
С правовой точки зрения в более узком понимании этот термин употребляется как система нормативно-правового обеспечения организационных, технических, санитарно-гигиенических и лечебно профилактических мер и средств, направленных на недопущение случаев травматизма и заболеваемости на производстве.
Правовые нормы, предусмотренные институтом охраны труда в отрасли трудового права, включают в себя:
– правила и нормы по охране труда и безопасности труда (межотраслевые и отраслевые);
Объяснение:
Объяснение:
Вчений Микола Коперник висунув революційну теорію про те, що саме Сонце, а не Земля знаходиться в центрі світу.
Миколай Коперник перш за все відомий як творець геліоцентричної картини світу, який на початку XVI ст. у своїй праці De revolutionibus orbium coelestium (Про обертання небесних сфер) (вид. 1543) математично обґрунтував ідею про рух Землі та інших планет навколо Сонця, визначив послідовність розташування планет, обчислив їх відносну віддаленість від Сонця тощо.
Вчення Коперника мало велике значення у розвитку природознавства, його ідеї були розвинуті в подальшому у працях Джордано Бруно, Галілео Галілея, Й. Кеплера, І. Ньютона та інших. Зокрема, Коперниківську систему було поточнено: Сонце розташоване у центрі не всього Всесвіту, а лише Сонячної системи.
Серед сучасників Микола Коперник був відомий не тільки як знавець астрономії, а також як державний діяч і майстерний лікар.
Абу-р-Райхан Мухаммад ібн Ахмад ал-Біруні, частіше просто Аль Біруні (4 жовтня 973 — 13 грудня 1048) — хорезмський вчений-енциклопедист. Працював при дворі хорезмшахів. Писав арабською мовою. Біруні описав календарні системи арабів, персів, греків, євреїв, хорезмійців та інших народів. У низці трактатів Біруні виклав основи математики й астрономії. Вперше на Середньому Сході висловив думку про рух Землі навколо Сонця. Обчислив довжину кола Землі. Визначив питому вагу багатьох мінералів.Уявлення аль-Біруні про світоустрій, рух Землі, сили тяжіння набагато випереджали його час. Висловлював сумнів у справедливості геоцентричної системи Птолемея. Приєднуючись до ідей староіндійських учених про тотожність зірок і Сонця, вважав Сонце вогненною кулею, на відміну від Місяця і планет, що відбивають сонячне світло. Пояснив явище ранішньої і вечірньої зорі як наслідок свічення порошинок в променях прихованого за горизонтом Сонця. Висловив думку про «димоподібну» природу хвостів, що світилися біля диска Сонця під час його затемнень (сонячна корона).
Розробив астрономічні методи геодезичних вимірювань. Удосконалив основні астрономічні інструменти, якими користувалися у той час (астролябію, квадрант, секстант), розвинув теорію тіней — гномоніку. Побудував перший нерухомий (стінний) квадрант радіусом 7,5 м для точних (до Сонця і планет, який протягом 400 років був найбільшим у світі. Проведені ним вимірювання нахилу екліптики до екватора протягом багатьох століть залишалися неперевершеними за точністю.
Одним з перших після старогрецьких учених почав розвивати і широко застосовувати плоску і сферичну тригонометрію як математичну основу практичної астрономії. Розробив новий, вельми точний метод визначення радіусу Землі шляхом положення горизонту з вершини гори. За 600 років до Віллеброрда Снелліуса запропонував тригонометричний метод вимірювання відстаней, схожий з сучасною тріангуляцією.
Свої астрономічні дослідження аль-Біруні описав в трьох фундаментальних творах: «Книга, що містить роз'яснення належних індійцям учень, прийнятних розумом або відкинутих» («Індія»), «Канон Масуда з астрономії і зіркам», «Книга напоумлення началам науки про зірки».