Ээ..пишу сюда, потому что больше некуда... Ищу фанфик
Reddie (Эдди/Ричи)
Читала его 3-4 года назад и трудно что-то вспомнить, но сильно зацепил и хочу прочитать. Помню, что даже не дочитала, потому что фф,на тот момент, был не завершён.
То, что помню из примечаний: Было много стекла, ангста, психологии и Hurt/Comfort, учебные заведения
Рейтинг: NC-(?)
Размер: если не ошибаюсь, макси
Вроде фф учебные заведения, но я не уверена...Возможно школа/колледж(скорее всего колледж)
Я не помню был ли Ричи новеньким в колледже, но помню, что он был «изгоем». У него было то ли много шрамов на руке(от порезов), то ли много тату (ПРОСТИТЕ ЗА НЕТОЧНОСТИ, Я ПИШУ ТО ЧТО ПОМНЮ), но я склоняюсь к первому.
Ричи был пареньком, который не хотел жить и всё время хотел причинить себе вред. В фф он был очень загадочным и ничего не рассказывал Эдди.
(В этом фф меня сильно зацепил Ричи и то, как автор описывал его. У Ричи вообще происходило много дерьма и автору действительно удалось передать его боль)
А Эдди был обычным парнем и сторонился таким, как Ричи.
Помню, что Эдди много раз Ричи(ОООЧЕНЬ много раз), когда тот хотел наложить на себя руки.
Помню точно, что Эдди его, когда Ричи был в ванной комнате и хотел покончить жизнь самоубийством.
Ещё, помню, какую-то книгу Эдди и что ему попался (или Ричи подложил) маленький листок и там было что-то важное.
Блин больше ничего не смогу вспомнить, но буду рада, если кто-то откликнется на
Гетина́кс — электроизоляционный слоистый прессованный материал, имеющий бумажную основу, пропитанную фенольной или эпоксидной смолой[1].
В основном используется как основа заготовок печатных плат. Материал обладает низкой механической прочностью, легко обрабатывается и имеет относительно низкую стоимость. Широко используется для дешёвого изготовления плат в низковольтной бытовой аппаратуре, так как в разогретом состоянии допускает штамповку, благодаря чему получается плата любой формы вместе со всеми отверстиями.
Почуття, що сильніше за смерть
(за п'єсою Вільяма Шекспіра "Ромео та Джульетта")
Тема кохання — одна з вічних тем у літературі. Кожен письменник висвітлює її по-своєму, але є твори, що стали зразками розкриття цієї теми. Коли йдеться про кохання молодих людей з родин, що ворогують між собою, ми відразу згадуємо шекспірівських героїв — Ромео і Джульєтту.
Кохання Ромео і Джульетта, світле, чисте та жертовне, розквітло у часи феодальної ворожнечі. За тих умов воно було викликом усьому суспільству, без перебільшень його можна назвати навіть героїчним.
Роди Монтеккі та Капулетгі були непримиренними супротивниками, покоління за поколінням брало участь у боротьбі, коли раптом сама природа подарувала їхнім нащадкам несподіване диво: двоє зустрілися і покохали один одного. Тоді усі умовності, стара мораль, навіть небезпека виявилися неважливими. Саме таким і має бути справжнє кохання, саме в цьому і ховається його переможна сила.
Ллється кров, обставини змушують Ромео стати проти власної волі вбивцею, він вимушений тікати, взагалі усе темне та зле протистоїть цьому почуттю, усе ніби покликане заважати закоханим. Але Ромео здатен ризикнути життям лише заради того, щоб побачитися з Джульеттою, навмисне затягуючи зустріч. Джульєтта також ладна піти на ризик в ім'я кохання, приймаючи зілля, що до й зімітувати власну смерть: лише так вона діставала змогу вирватися з павутиння умовностей і зовнішніх обставин.
Кохання має більшу цінність, ніж життя, на думку обох закоханих. Життя нічого не варте, якщо не можна бути разом.
Так їхнє почуття виявляється сильнішим за смерть, хоча лише смерть дозволяє їм об'єднатися. Герої гинуть, але насправді це не поразка, а перемога кохання. Програє стара мораль ворожнечі: трагічна розв'язка особистої долі Ромео і Джульетта примиряє старше покоління Монтеккі та Капулетгі.
"Немає повісті сумнішої на світі, ніж повість про Ромео і Джульєтту", — стверджує наприкінці п'єси Шекспір. Але цей сум — світлий, а трагедія в цілому — оптимістична. Обставини не знищили кохання, не роз'єднали Ромео і Джульетту. Мораль кохання — а кохання завжди символізувало саме життя — приходить у світ і утверджує нові цінності, нехай навіть настільки дорогою ціною, дарує надію на краще. Попри все, життя перемагає смерть, а любов — ненависть.