Вікіпедія (пише про себе: «загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія») пише що: «Стереотип — це усталений шаблон мислення, забобон, як правило, не має безпосереднього відношення до реальності». Тобто, простими словами стереотип - це те що ми всі звикли думати про щось або когось не знаючи дійсності. Ще простіше стереотипом є думка про те що українці їдять тільки сало, те що в Африці живе більше кенгуру ніж людей, те що англійці випивають чаю більше ніж будь-хто разом взятий і т.п. Всі ми за своє життя стикаємося з певними стереотипами.
«Що такого поганого є в стереотипах ?»- скаже уважний читач. Названі мною стереотипи є «безпечними» й зазвичай (часто) сприймаються людьми як жарт, тощо, й не є уїдливими або образливими (, але бувають різні випадки, тому казати, що стереотипи це щось що не потребує подолання й уникання це в першу чергу нерозумно, а також неправильно). Але певні стереотипи створюють упередження. На підґрунті почутого десь стереотипа в людини, будь то свідомо чи ні, але формуються відповідні упередження. Чи потрібно пояснювати що таке упередження й чому вони є поганими ? Вікіпедія пише «Упередження — хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення». Так. Ми бачимо що стереотип та упередження чимось подібні між собою. Упередження це завжди хибна думка. Саме через упередження ставлення стається найбільше бід та конфузів. Наприклад, уявімо собі ситуацію. Ви – особа (умовно) «А» приймаєте на роботу співробітників. І ось до вас на співбесіду приходить особа (умовно) «Б», але ви особа А чули від вашої сусідки/матері/друга, що особа Б є наркоманом. Так у вас з’являється певне упереджене ставлення до особи Б й шанси на те що ви приймете на вакансію особу Б падають або взагалі дорівнюють нулю. В підсумку всі в мінусі, ви особа А – не отримаєте працьовитого та розумного працівника, а особа Б – не отримає роботи (й швидше за все в особи Б з’являться певні упередження про вас особу А. Звичайно, а як інакше ?)
Саму тому люди намагаються долати стереотипи й уникати упереджень. Зараз активно феміністки та групи BLM активісти борються за подолання гендерних стереотипів та расових стереотипів. Краще не заглиблюватися у цю тему тому що, на мою думку, ця тема більше пов’язана з маніпуляціями у медіапросторі та фейковою та інформаційною пропагандою. Тому давайте не відриватися від нашої теми та щоб не створювати конфлікт на рівному місті пропоную обійти цю тему(, якщо ж є бажання поговорити, то якось іншим разом).
Сподіваюся ми розібралися чому стереотипи й упередження це погано. А також не приносять жодної користі, а тільки ускладнюють життя, ваше та чиєсь. Наразі ж є багато порад як «уберегтися» від упередженості та стереотипів. Але потрібно пам’ятати й розуміти, що ви (на жаль) ніяк не зможете уберегтися від стереотипів та упереджень в вашу сторону, лише з вашої сторони.
Моя вам порада: почніть міняти себе та своє ставлення до навколишніх і ви й не помітите як зміниться ставлення навколишніх до вас.
Присутствовали более 200 делегатов, представители газет «Сарыарка», «Уран», «Бирлик туы» (بىرلىك تۋى, «Знамя единства»), «Тіршілік» и различные организаций. В президиум съезда были избраны Б. Кулманов (председатель), А. Бокейханов, Х. Досмухамедов, А. Кенесарин, Т. Карашев. На съезде были приняты важные решения: об образовании Алашской автономии, Народного Совета Алашорды, создании уездных советов. Рассматривались аграрный, продовольственные вопросы, задачи образования, культуры, религии. Ж. Акбаевым было выдвинуто предложение создать отряды народной милиции. Было решено провести съезд казахов Сырдариинской области (по вопросам о присоединении к Туркестанской автономии) и делегировать на него Б. Кулманова, Т. Кунанбаева, М. Дулатова. Главная политическая задача съезда было создание на территории Казахстана Алашскую автономию, национальные вооружённые формирования (26,5 тыс. чел.) для борьбы с большевиками и объединить их с антисоветскими политическими силами.
Среди казахов единственным политическим оппонентом Алаш орды была партия Уш Жуз, цели которой, как ни странно, мало чем отличались от целей партии Алаш, но Уш Жуз быстро вошла в число союзников большевиков, и выдвинула своих кандидатов в Учредительное Собрание в декабре 1917 года. Одним из этих кандидатов был Сакен Сейфуллин. Газета «Сары-Арка» опубликовала результаты этих выборов. В Петропавловском уезде за Алаш проголосовало 26 814 голосов, за Уш Жуз только 36. В Семипалатинском уезде Алаш получила 58 300, а Уш Жуз — только 1. В Омском уезде результаты были похожими — 16 200 за Алаш, и 300 — за Уш Жуз. После провала на выборах партия Уш Жуз провозгласила, что она принимает большевистскую программу. Она призвала казахов отвергнуть требование Алаш об автономии, не давать молодых людей в создаваемую Алаш милицию, не давать им ни копейки денег[1].
Подолання стереотипів та упереджень
Стереотип, що для вас означає це слово ?
Вікіпедія (пише про себе: «загальнодоступна вільна багатомовна онлайн-енциклопедія») пише що: «Стереотип — це усталений шаблон мислення, забобон, як правило, не має безпосереднього відношення до реальності». Тобто, простими словами стереотип - це те що ми всі звикли думати про щось або когось не знаючи дійсності. Ще простіше стереотипом є думка про те що українці їдять тільки сало, те що в Африці живе більше кенгуру ніж людей, те що англійці випивають чаю більше ніж будь-хто разом взятий і т.п. Всі ми за своє життя стикаємося з певними стереотипами.
«Що такого поганого є в стереотипах ?»- скаже уважний читач. Названі мною стереотипи є «безпечними» й зазвичай (часто) сприймаються людьми як жарт, тощо, й не є уїдливими або образливими (, але бувають різні випадки, тому казати, що стереотипи це щось що не потребує подолання й уникання це в першу чергу нерозумно, а також неправильно). Але певні стереотипи створюють упередження. На підґрунті почутого десь стереотипа в людини, будь то свідомо чи ні, але формуються відповідні упередження. Чи потрібно пояснювати що таке упередження й чому вони є поганими ? Вікіпедія пише «Упередження — хибна думка, яка складається щодо кого-, чого-небудь наперед, без ознайомлення, та пов'язане з нею відповідне ставлення». Так. Ми бачимо що стереотип та упередження чимось подібні між собою. Упередження це завжди хибна думка. Саме через упередження ставлення стається найбільше бід та конфузів. Наприклад, уявімо собі ситуацію. Ви – особа (умовно) «А» приймаєте на роботу співробітників. І ось до вас на співбесіду приходить особа (умовно) «Б», але ви особа А чули від вашої сусідки/матері/друга, що особа Б є наркоманом. Так у вас з’являється певне упереджене ставлення до особи Б й шанси на те що ви приймете на вакансію особу Б падають або взагалі дорівнюють нулю. В підсумку всі в мінусі, ви особа А – не отримаєте працьовитого та розумного працівника, а особа Б – не отримає роботи (й швидше за все в особи Б з’являться певні упередження про вас особу А. Звичайно, а як інакше ?)
Саму тому люди намагаються долати стереотипи й уникати упереджень. Зараз активно феміністки та групи BLM активісти борються за подолання гендерних стереотипів та расових стереотипів. Краще не заглиблюватися у цю тему тому що, на мою думку, ця тема більше пов’язана з маніпуляціями у медіапросторі та фейковою та інформаційною пропагандою. Тому давайте не відриватися від нашої теми та щоб не створювати конфлікт на рівному місті пропоную обійти цю тему(, якщо ж є бажання поговорити, то якось іншим разом).
Сподіваюся ми розібралися чому стереотипи й упередження це погано. А також не приносять жодної користі, а тільки ускладнюють життя, ваше та чиєсь. Наразі ж є багато порад як «уберегтися» від упередженості та стереотипів. Але потрібно пам’ятати й розуміти, що ви (на жаль) ніяк не зможете уберегтися від стереотипів та упереджень в вашу сторону, лише з вашої сторони.
Моя вам порада: почніть міняти себе та своє ставлення до навколишніх і ви й не помітите як зміниться ставлення навколишніх до вас.
ǝɔǝ ʚɐɔиuɐн ˙ʞ ɔɐɯɔ
Присутствовали более 200 делегатов, представители газет «Сарыарка», «Уран», «Бирлик туы» (بىرلىك تۋى, «Знамя единства»), «Тіршілік» и различные организаций. В президиум съезда были избраны Б. Кулманов (председатель), А. Бокейханов, Х. Досмухамедов, А. Кенесарин, Т. Карашев. На съезде были приняты важные решения: об образовании Алашской автономии, Народного Совета Алашорды, создании уездных советов. Рассматривались аграрный, продовольственные вопросы, задачи образования, культуры, религии. Ж. Акбаевым было выдвинуто предложение создать отряды народной милиции. Было решено провести съезд казахов Сырдариинской области (по вопросам о присоединении к Туркестанской автономии) и делегировать на него Б. Кулманова, Т. Кунанбаева, М. Дулатова. Главная политическая задача съезда было создание на территории Казахстана Алашскую автономию, национальные вооружённые формирования (26,5 тыс. чел.) для борьбы с большевиками и объединить их с антисоветскими политическими силами.
Среди казахов единственным политическим оппонентом Алаш орды была партия Уш Жуз, цели которой, как ни странно, мало чем отличались от целей партии Алаш, но Уш Жуз быстро вошла в число союзников большевиков, и выдвинула своих кандидатов в Учредительное Собрание в декабре 1917 года. Одним из этих кандидатов был Сакен Сейфуллин. Газета «Сары-Арка» опубликовала результаты этих выборов. В Петропавловском уезде за Алаш проголосовало 26 814 голосов, за Уш Жуз только 36. В Семипалатинском уезде Алаш получила 58 300, а Уш Жуз — только 1. В Омском уезде результаты были похожими — 16 200 за Алаш, и 300 — за Уш Жуз. После провала на выборах партия Уш Жуз провозгласила, что она принимает большевистскую программу. Она призвала казахов отвергнуть требование Алаш об автономии, не давать молодых людей в создаваемую Алаш милицию, не давать им ни копейки денег[1].