сторична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та легенди про боротьбу русичів проти грізного ворога. Разом із тим письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів. Принципи, на яких ґрунтувалося життя тухольської громади 1. Єдність — основа життя громади. Єдність — це основний принцип життя тухольської громади. Усі жителі Тухлі разом обробляли землю, підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх. 2. Заздрість князів і бояр. Князі й бояри заздрісно поглядали на тухольську громаду, але тут їм не було місця: тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади. 3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
1. Фізи́чна культу́ра, фізкультура — складова частина культури, пов'язана з системою фізичного виховання, організації спорту, спеціальних наукових дослідів, технічних засобів, потрібних для фізичного виховання і спорту, суспільної та особистої гігієни, раціональної організації активного відпочинку тощо.
2. 6 квітня 1896
3. незнаю
4. Легкі прилади які злегкістю можна метати
5. До 25
6. 3(невпевнена)
7. незнаю
8. Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузького фр. disport — «дозвілля», «розвага») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їхніх фізичних та інтелектуальних здібностей.
сторична основа повісті І. Франка «Захар Беркут». Іван Франко взяв за основу своєї повісті не лише історичні відомості про монголо-татарську навалу на Русь у XІІІ столітті, а й народні перекази та легенди про боротьбу русичів проти грізного ворога. Разом із тим письменник показав життя карпатських українців, які об’єднувалися в громади, щоб спільно обробляти землю, протистояти боярам, захищатися від ворогів. Принципи, на яких ґрунтувалося життя тухольської громади 1. Єдність — основа життя громади. Єдність — це основний принцип життя тухольської громади. Усі жителі Тухлі разом обробляли землю, підтримували одне одного у скрутні часи. Громада була суддею й упорядником у всьому. Тут не було бідних, кожен член громади міг користуватися надбанням усіх. 2. Заздрість князів і бояр. Князі й бояри заздрісно поглядали на тухольську громаду, але тут їм не було місця: тухольці самостійно розпоряджалися своїм життям; боярин міг стати не хазяїном, а лише рівноправним членом громади. 3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
3. Боротьба тухольської громади з монголо-татарським військом. Коли монголо-татарське військо підступило до тухольської долини, тухольці стали перед вибором: зупинити тут, у горах, страшного ворога чи пропустити його далі, адже метою загарбників було знищення угрів. На збори громади прийшли посланці підгірських, верховинських, угро-руських, тустанських громад, щоб спільно вирішити, як боротися з ордою. Дехто говорив про те, що монгольське військо не можна перемогти, а тому варто сховатися в горах серед бескидів, але тухольці на чолі із Захаром Беркутом вирішили битися з ворогом.
1. Фізи́чна культу́ра, фізкультура — складова частина культури, пов'язана з системою фізичного виховання, організації спорту, спеціальних наукових дослідів, технічних засобів, потрібних для фізичного виховання і спорту, суспільної та особистої гігієни, раціональної організації активного відпочинку тощо.
2. 6 квітня 1896
3. незнаю
4. Легкі прилади які злегкістю можна метати
5. До 25
6. 3(невпевнена)
7. незнаю
8. Спорт (англ. sport, походить від давньофранцузького фр. disport — «дозвілля», «розвага») — організована за певними правилами діяльність людей, що полягає в зіставленні їхніх фізичних та інтелектуальних здібностей.