У «Пігмаліоні» Шоу поєднав дві теми: проблему соціальної нерівності та проблему класичної англійської мови. Б. Шоу особливо яскраво зміг у своєму творі висвітлити проблему нерівності людей в умовах суспільства. У кінці твору Еліза, вже освічена, залишається ні з чим, як була до цього, тільки з трагічним усвідомленням свого матеріального становища і тонким почуттям безмежної несправедливості до людей з нижчого стану. У підсумку дівчина повертається в оселю Хіггінса, але її вже там цінують і приймають як рівну, “свою”, як повноцінну особистість. П’єса має і повчально-виховну цінність, що стосується освіти. Адже правильна освіта і виховання відіграє далеко не останню роль в житті будь-якої особистості. Сам Шоу мету своєї п’єси визначив наступним чином: «” Пігмаліон “- це насмішка над шанувальниками” блакитної крові”…
Архитектура как и музыка использует законы гармонии. Очень часто это принцип золотого сечения. Негармоничное здание не только некрасиво, но и небезопасно с точки зрения прочности, может и рухнуть. Как не все ноты сочетаются друг с другом, так и в архитектуре выработаны каноны красоты сочетающихся пропорций, линий, объёмов.
И архитектуре и музыке присущ ритм. Архитектура очаровывает своей красотой организованности. В ней присутствует повторяемость: балконов, колонн, окон и т. д. В музыке отдельные звуки, чередуясь и сливаясь воедино, рождают мелодию. Архитектурой и музыкой мы восторгаемся, когда в них присутствует гармония. Архитектура своими формами, контурами, рисунком, а музыка своей динамикой, фактурой формируют наше настроение.
У «Пігмаліоні» Шоу поєднав дві теми: проблему соціальної нерівності та проблему класичної англійської мови. Б. Шоу особливо яскраво зміг у своєму творі висвітлити проблему нерівності людей в умовах суспільства. У кінці твору Еліза, вже освічена, залишається ні з чим, як була до цього, тільки з трагічним усвідомленням свого матеріального становища і тонким почуттям безмежної несправедливості до людей з нижчого стану. У підсумку дівчина повертається в оселю Хіггінса, але її вже там цінують і приймають як рівну, “свою”, як повноцінну особистість. П’єса має і повчально-виховну цінність, що стосується освіти. Адже правильна освіта і виховання відіграє далеко не останню роль в житті будь-якої особистості. Сам Шоу мету своєї п’єси визначив наступним чином: «” Пігмаліон “- це насмішка над шанувальниками” блакитної крові”…
Объяснение:
Архитектура как и музыка использует законы гармонии. Очень часто это принцип золотого сечения. Негармоничное здание не только некрасиво, но и небезопасно с точки зрения прочности, может и рухнуть. Как не все ноты сочетаются друг с другом, так и в архитектуре выработаны каноны красоты сочетающихся пропорций, линий, объёмов.
И архитектуре и музыке присущ ритм. Архитектура очаровывает своей красотой организованности. В ней присутствует повторяемость: балконов, колонн, окон и т. д. В музыке отдельные звуки, чередуясь и сливаясь воедино, рождают мелодию. Архитектурой и музыкой мы восторгаемся, когда в них присутствует гармония. Архитектура своими формами, контурами, рисунком, а музыка своей динамикой, фактурой формируют наше настроение.
Я думаю так