К двум резервуарам А к В, заполненным нефтью, присоединен дифференциальный ртутный маномер (рис. 9, и). Определить разность давлении р в точках А и В, составив уравнение равновесия относительно плоскости равнового давления. Разность показаний манометра h1 —h2 = h. Удельный вес ртути рт= 133,4кН/м3, нефти н= 8,83 кН/м3.
де цей край,
край золотий ельдорадо?
е. по
едгар аллан по — один із відомих письменників світу. але письменник незвичайний, письменник-інтелектуал, твори якого треба читати уважно, розмірковуючи, аналізуючи.
едгара по вважають майстром захоплюючої фантастичної новели і батьком детективного жанру в літературі. він досяг визнання як у поезії, так і в прозі. глибокі, майже енциклопедичні знання е. по з багатьох наук — літератури, , фізики, історії, біології — стали йому у пригоді під час написання багатьох творів.
славу "батька детективу" письменник зажив собі завдяки твору "золотий жук", бо попередників у нього в цьому жанрі літератури не було. конан дойл, агата крісті, жорж сименон — всі вони, а точніше їх герої, вийшли з едгара по.
з самого початку оповідання "золотий жук" автор знайомить нас із головним героєм — леграном, про якого ми дізнаємося, що він розумна, освічена, інтелігентна людина. добре знає фізику, , історію. колись був багатою людиною, походив із давнього гугенотського роду, але низка негараздів довела його мало не до вбозтва, і, щоб уникнути принижень, він виїхав з батьківщини і оселився на саллівеновому острові у штаті південна кароліна.
усі вважали його диваком. на острові легран полював, ловив рибу або ж ходив берегом моря, шукаючи різних мушлей та комах. якось його друг, автор оповіді, прийшов до леграна в гості й почув від нього розповідь про знайденого ним і донині невідомого науці жука. настрій у леграна був урочистий. а потім він якось замкнувся в собі. недарма всі вважали його меланхоліком і мізантропом.
дивіться також
"золотий жук" (повний текст)
біографія едгара аллана по
"так, він трохи заспокоївся, хоча попередня жвавість до нього так і не повернулася. проте легран уже не стільки хнюпився, як просто блукав десь думкою". що ж це було за блукання, "пригода думки"?
знайшовши на березі моря у старому човні цікаву знахідку, легран починає майстерно розгадувати складний тайнопис на пергаменті, за якого капітан піратів кід вказав місце захованих скарбів. це виявилося зовсім не простою справою: він ретельно вивчає пергамент, мобілізує всі свої знання з хімії, фізики, , використовуючи навіть теорію ймовірності, і все ж таки знаходить ключ до розгадки: йому вдається дешифрувати загадковий напис. це стало можливим завдяки винятковому складу розуму, аналітичним здібностям, логічному мисленню леграна.
а попрацювати довелося немало: очистити пергамент, нагріти його, відновити малюнок. легран точно встановлював зв'язок подій, зіставляв, розмірковував, підраховував кількість знаків у криптограмі, виділяв потрібне, доки нарешті прочитав таємничий загадковий напис: "добре скло в єпископовім заїзді на чортовім сідалі двадцять один градус і тринадцять хвилин північ-північ-схід головний сук сьома гілка східний бік стріляй з лівого ока мертвої голови пряма лінія від дерева через постріл на п'ятдесят футів". ну й що з цього випливає? загадка як була, так нею і залишилася. але думка леграна йде далі, розмірковує, що можуть означати ці слова: "єпископовий заїзд", "мертва голова", "чортове сідало"?
він і тут зумів відшукати зміст. і врешті-решт праця його була винагороджена: безцінні скарби капітана кіда були знайдені.
оповідання едгара по "золотий жук" — це гімн всемогутньому людському розуму.
"в едгарі по великий був поетом, а великий поет — ", — писав юрій олеша. і з цим висловлюванням я повністю згодна.