В
Все
М
Математика
А
Английский язык
Х
Химия
Э
Экономика
П
Право
И
Информатика
У
Українська мова
Қ
Қазақ тiлi
О
ОБЖ
Н
Немецкий язык
Б
Беларуская мова
У
Українська література
М
Музыка
П
Психология
А
Алгебра
Л
Литература
Б
Биология
М
МХК
О
Окружающий мир
О
Обществознание
И
История
Г
Геометрия
Ф
Французский язык
Ф
Физика
Д
Другие предметы
Р
Русский язык
Г
География

Как называются эти блоки ​


Как называются эти блоки ​

Показать ответ
Ответ:
marilmermaidp08sv1
marilmermaidp08sv1
09.02.2023 02:02

Коммуникативность - это умение верно передавать информацию, свои мысли формулировать высказывания таким образом, что весь вкладываемый смысл полностью понимается собеседником. Разумеется, коммуникативность подразумевает умение находить эффективный подход к любому человеку.

Коммуникабельность же - это навык налаживания взаимосвязей, лёгкость в общении, умение расположить к себе собеседника, понравиться ему. У коммуникабельного человека никогда не стоит проблема связаться с кем-либо, он не стесняется и не теряется в разговоре, легко подбирая тему, интересную собеседнику.

То есть, если обобщать, коммуникабельность позволяет найти собеседника, завязать с ним разговор и понравиться ему. Коммуникативность же - доходчиво передать все свои мысли, никого не запутав, и необходимую информацию. И, как водится, не всегда из одного обязательно следует другое: могут существовать как люди с обоими этими навыками, так и с развитым только одним.

Коммуникативный, но не коммуникабельный, человек всегда будет предельно чёток и ясен в своей речи, у собеседника никогда не будет возникать вопросов по части рассказанного материала - но может стать скучно. Чисто информативная речь суха и скупа. В обратной же ситуации человек может запросто понравиться собеседнику - но тратить уйму времени на попытки донести свою мысль или идею.

0,0(0 оценок)
Ответ:
Виктория54345888
Виктория54345888
19.04.2023 14:11

Відповідь:З усіх звершених Христом чудес більшість — масові зцілення. В Євангелії Господа зображено чудесним цілителем, оточеним хворими тілом і душею: біснуватими, прокаженими, сліпими, глухими і німими. Євангеліст Матфей повідомляє: «І ходив Іісус по всій Галілеї, навчаючи в синагогах їхніх і проповідуючи Євангеліє Царства, зціляючи всякий недуг і всяку неміч у людях. І розійшлись чутки про Нього по всій Сірії; і приводили до Нього всіх немічних, хворих на всілякі недуги й припадки і біснуватих, і сновид, і паралітиків, і Він зціляв їх» (Мф. 4: 23–24). Людське горе і страждання постає перед у всій своїй безпорадності. Господь, будучи за Своєю людською безгріховністю вільним від цих хвороб і страждань, зі співчуттям приймає чужий біль: «Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісайєю, який говорить: Він узяв на Себе недуги наші і поніс хвороби» (Мф. 8: 16–17).

 

Святе Письмо вказує, що співпереживає людському горю і допомагає скорботному людству. Так, про воскрешення сина Наїнської вдови сказано: «Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: не плач» (Лк. 7: 13) і воскресив юнака. Розповідь про насичення п’яти тисяч народу п’ятьма хлібами передує у євангеліста Матфея таким за­уваженням: «і, вийшовши, Іісус побачив багато людей, змилосердився над ними, і зцілив недужих їхніх» (Мф. 14: 14). Євангеліст Марк говорить про це більш виразно: «Іісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були, як вівці, що не мають пастиря; і почав учити їх багато» (Мк. 6: 34). Те саме і при насиченні чотирьох тисяч людей сімома хлібами: «Іісус же, покликавши учеників Своїх, сказав їм: жаль мені людей, що вже три дні знаходяться зі Мною і нічого їм їсти; відпустити ж їх голодними не хочу, щоб не ослабли в дорозі» (Мф. 15: 32).

До чудес, звершених Господом заради милосердя до людського страждання, можна віднес­ти і перше чудо в Кані Галілейській на шлюбному бенкеті.

 

Святитель Ігнатій (Брянчанінов) говорить: «Чудеса Христові були очевидні; вони були зрозумілі для найпростіших людей; нічого в них не було загадкового, кожен міг достоту розглянути їх; для сумніву і здивування, чи справді це чудо, або ж тільки уявлення чуда, не було місця. Чудеса Боголюдини мали безліч свідків, з яких більша частина були... ворожі Йому... Найлютіші вороги Господа не відкидали їх, намагалися тільки принизити їх блюзнірським перетлумаченням і всіма що були їм навіяні лукавством та злобою. У чудесах Господа не було жодної суєтності, жодного ефекту; жодного чуда не зроблено напоказ людям; усі чудеса прикривалися покровом Божественного смирення. Вони становлять собою ланцюг благодіянь стражденному людству».

Пояснення:

0,0(0 оценок)
Популярные вопросы: Другие предметы
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота