Їжа, що надходить у травну систему, містить складні великі молекули органічних сполук, щоб вони могли потрапити в клітини кишечника та у кровоносні капіляри травні ферменти розділяють їх на менші (білки розщеплюються до амінокислот, вуглевод крохмаль — до глюкози, а жири — до гліцерину та жирних кислот). Травні ферменти через протоки або безпосередньо із залоз потрапляють у подрібнену їжу.
У хордових розрізняють великі травні залози (печінка, підшлункова залоза, слинні залози) та дрібні залози (містяться у стінках шлунку та кишечника). У павуків травні ферменти випорскуються з хеліцерів. Слина кровосисних тварин, наприклад, п'явок, комарів, містить додатково речовини для перешкоджання згортанню крові, у деяких хижих черевоногих молюсків концентрована кислота руйнує мушлю жертви – двостулкових молюсків.
Птахам притаманне подвійне дихання. Цей процес відбувається завдяки повітряним мішкам, що дозволяють здійснювати газообмін у легенях і під час піднімання, і під час опускання крил. Саме таке пристосування допомагає задовольнити великі потреби птахів у кисні під час польоту.
Легені птахів мало еластичні й мають невеликий об'єм, проте з легенями сполучена система з кількох пар повітряних мішків, що містяться серед внутрішніх органів, поміж м'язами та в порожнинах кісток. Завдяки мішкам у легені постійно (і під час піднімання, і під час опускання крил) потрапляє багате на кисень повітря. Безпосередньо газообмін у повітряних мішках не відбувається, оскільки вони не обплетені капілярами, але забезпечується його інтенсивність в легенях.
У стані спокою птахи здійснюють газообмін завдяки розширенню і стисненню грудної клітки, в польоті об'єм грудної клітки майже не змінюється.
Вентиляцію легенів при цьому забезпечують помахи крил: коли крила піднімаються, то розтягуються задні повітряні мішки й свіже повітря надходить в них, заповнюючи також і легені, при опусканні крил повітряні мішки стискуються і використане повітря з легенів виштовхується спочатку в передні повітряні мішки, а звідти — назовні, в цей же час у легені надходить свіже повітря із задніх повітряних мішків., але Цей процес називають подвійним диханням. Тому, якщо птах частіше махає крилами, то легені інтенсивніше вентилюються.
У хордових розрізняють великі травні залози (печінка, підшлункова залоза, слинні залози) та дрібні залози (містяться у стінках шлунку та кишечника). У павуків травні ферменти випорскуються з хеліцерів. Слина кровосисних тварин, наприклад, п'явок, комарів, містить додатково речовини для перешкоджання згортанню крові, у деяких хижих черевоногих молюсків концентрована кислота руйнує мушлю жертви – двостулкових молюсків.
Легені птахів мало еластичні й мають невеликий об'єм, проте з легенями сполучена система з кількох пар повітряних мішків, що містяться серед внутрішніх органів, поміж м'язами та в порожнинах кісток. Завдяки мішкам у легені постійно (і під час піднімання, і під час опускання крил) потрапляє багате на кисень повітря. Безпосередньо газообмін у повітряних мішках не відбувається, оскільки вони не обплетені капілярами, але забезпечується його інтенсивність в легенях.
У стані спокою птахи здійснюють газообмін завдяки розширенню і стисненню грудної клітки, в польоті об'єм грудної клітки майже не змінюється.
Вентиляцію легенів при цьому забезпечують помахи крил: коли крила піднімаються, то розтягуються задні повітряні мішки й свіже повітря надходить в них, заповнюючи також і легені, при опусканні крил повітряні мішки стискуються і використане повітря з легенів виштовхується спочатку в передні повітряні мішки, а звідти — назовні, в цей же час у легені надходить свіже повітря із задніх повітряних мішків., але Цей процес називають подвійним диханням. Тому, якщо птах частіше махає крилами, то легені інтенсивніше вентилюються.