ответ: 1:Tabiatni asramaslik yomon oqibatlarga olib keladi.Zavod,fabrika,avtoulovlardan chiqayotgan tutun va gazlar havoni ifloslantiradi.Havo buzilsa ,odamlarning nafas olishi qiynaladi,har xil kasalliklar kõpayadi. Daryo,kõllarning suvi ifloslarsa,jonivorlar ham zaharlanadi va nobud bõladi.Atrof-muhitning ifloslanishi õsimliklarga ham zarar keltiradi, ularning hosildorligi kamayadi. 2: Moddiy boyliklarni qachonki asrab avaylasak, keragidanda oshiq sarf qilmasak, isrofgarchilikni bartaraf etsakgina bizning moddiy boyliklarimiz barakali bo'ladi. 3: Tejamkorlik orqali birinchi o'rinda atrof muxitni tozaligini saqlab qolishga erishish mumkun. Oshiqcha zararli moddalar bilan ifloslantirmay xavoni, oz sog'ligimizga xavf keltirish oldini olishimiz mumkun. 4: Qisqa qilib aytsam xamma narsani xaddan ziyod ko'p isrof qilinsa, o'sha narsa tezroq tugap qolishligi xavfi, yanada tezroq kelishi mumkun. Shuning uchun tabiatni qõriqlash va asrash har bir insonning muqaddas burchidir .Va shuning bilan isrofgarchilikni oldini olishxam, insonning eng katta burchidur!
Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.[5].
Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.[6].
Объяснение:
Собаче серце” проблематика. Автор ставить перед читачем одразу кілька проблем. Це і питання втручання в закони природи – професор Преображенський слідує найкращим намірам, але результат виявляється прямо протилежним. Він змушений боротися з непередбаченими наслідками свого експерименту. Також автор торкається питань взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час. В іронічних тонах Булгаков описує дурні бюрократичні зволікання і безкультур’я. Засуджує безграмотність, невігластво і дурість. У творі часто використовується прийом контрасту – професор Преображенський і його оточення протиставляються агресивно-налаштованому і абсурдного світу, розкритому через образи Швондера і інших членів домкома. Також автор часто використовує гротеск і іронію, підкреслюючи недоліки і безглуздість того, що відбувається.
ответ: 1:Tabiatni asramaslik yomon oqibatlarga olib keladi.Zavod,fabrika,avtoulovlardan chiqayotgan tutun va gazlar havoni ifloslantiradi.Havo buzilsa ,odamlarning nafas olishi qiynaladi,har xil kasalliklar kõpayadi. Daryo,kõllarning suvi ifloslarsa,jonivorlar ham zaharlanadi va nobud bõladi.Atrof-muhitning ifloslanishi õsimliklarga ham zarar keltiradi, ularning hosildorligi kamayadi. 2: Moddiy boyliklarni qachonki asrab avaylasak, keragidanda oshiq sarf qilmasak, isrofgarchilikni bartaraf etsakgina bizning moddiy boyliklarimiz barakali bo'ladi. 3: Tejamkorlik orqali birinchi o'rinda atrof muxitni tozaligini saqlab qolishga erishish mumkun. Oshiqcha zararli moddalar bilan ifloslantirmay xavoni, oz sog'ligimizga xavf keltirish oldini olishimiz mumkun. 4: Qisqa qilib aytsam xamma narsani xaddan ziyod ko'p isrof qilinsa, o'sha narsa tezroq tugap qolishligi xavfi, yanada tezroq kelishi mumkun. Shuning uchun tabiatni qõriqlash va asrash har bir insonning muqaddas burchidir .Va shuning bilan isrofgarchilikni oldini olishxam, insonning eng katta burchidur!
Объяснение:
Найбільш поширене політичне тлумачення повісті прив'язує її до самої ідеї «російської революції», «пробудження» соціальної свідомості пролетаріату. Шаріков традиційно сприймається як алегоричний образ люмпен-пролетаріату, який несподівано для себе отримав велику кількість прав і свобод, але швидко виявив егоїстичні інтереси і здатність зраджувати і знищувати як собі подібних (колишній безпритульний пес піднімається по соціальних сходах, знищуючи інших безпритульних тварин), так і тих, хто наділив їх цими правами. Вважається, що в повісті Булгаковим були передбачені масові репресії 1930-х років.[5].
Ряд булгакознавців вважає, що «Собаче серце» є політичною сатирою на керівництво держави середини 1920-х років, а кожен з персонажів має прообраз серед політичної верхівки країни в той час. Зокрема, прообразом Шарікова-Чугункіна є Сталін (у обох «залізне» друге прізвище), професора Преображенського — Ленін (перетворив країну), доктора Борменталя, який постійно конфліктує з Кульковим — Троцький (Бронштейн), Швондера — Каменєв, асистентки Зіни — Зінов'єв, Дар'ї — Дзержинський і так далі.[6].
Объяснение:
Собаче серце” проблематика. Автор ставить перед читачем одразу кілька проблем. Це і питання втручання в закони природи – професор Преображенський слідує найкращим намірам, але результат виявляється прямо протилежним. Він змушений боротися з непередбаченими наслідками свого експерименту. Також автор торкається питань взаємин інтелігенції і народу в післяреволюційний час. В іронічних тонах Булгаков описує дурні бюрократичні зволікання і безкультур’я. Засуджує безграмотність, невігластво і дурість. У творі часто використовується прийом контрасту – професор Преображенський і його оточення протиставляються агресивно-налаштованому і абсурдного світу, розкритому через образи Швондера і інших членів домкома. Також автор часто використовує гротеск і іронію, підкреслюючи недоліки і безглуздість того, що відбувається.
Джерело: https://dovidka.biz.ua/sobache-sertse-analiz/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua