Латышский РАСКАЗ PANSIJA PILĪ
1.Ko varēja īrēt Latvijas sporta biedrība?
2.Ar kādu sporta veidu gribēja nodarboties zēni?
3.Kas traucēja zēniem spēlēt tenisu ?
4.Kāpēc zēniem nācās pārtraukt treniņu?
5.Kādu jaunu sporta veidu atklāja zēni?
6.Ko bieži darīja zēni ,kad sāka nodarboties ar vieglatlētiku?
7.Kā zēni nosauca vieglatlētiku, kā sporta veidu un kāpēc?
Відповідь:Основи сучасного розуміння прав людини закладено в XVII—XVIII ст. у творах видатних просвітників Дж. Локка, Ш.-Л. Монтеск’є, Ж.-Ж. Руссо та інших.
Природність прав означала належність їх до роду людського.
Невідчуженість прав розумілася як невідривність цих прав від людини, а священність цих прав тлумачилася як велика шана й повага до прав людини, як найбільша її цінність.
Уперше концепція прав людини дістала систематичний юридичний виклад у Декларації незалежності 1776 р. Цю Декларацію покладено в основу Конституції США, яка є однією з найдемократичніших із широкими громадянськими свободами і правами, що відкрила шлях до прискореного розвитку ринкових відносин. Перші десять поправок до Конституції США, відомі як Білль про права США, розширили перелік законодавчо закріплених прав і свобод.1789 р. у Франції прийнято Декларацію прав людини і громадянина, в якій викладено “природні, невід’ємні та священні права людини і громадянина”, про забезпечення державою природних і невід ’ємних прав людини, забезпечення свободи, власності, безпеки й опору пригнобленню, про презумпцію невинності тощо.
У статті 4 зафіксовано, що “свобода полягає у можливості робити все, що не шкодить іншому”. Вперше закріплено принцип взаємовідносин людини й держави в демократичному суспільстві: „Дозволено все, що прямо не заборонено законом”. Проголошено загальнолюдські принципи рівності людей у правах і перед законом, ідею народовладдя. Декларація стала попередницею конституцій багатьох європейських держав того часу й мала величезне значення для країн Європи в боротьбі проти абсолютизму й феодалізму.
Объяснение:
По моему мнению успешный человек, это человек который не унывает и идёт к своей цели несмотря не на что, но когда он достигнет её не останавливается на достигнутом, а выбирает новую цель и идёт уже к ней с интузиазмом. Даже бывший премьер министр Великобритании Унисон Черчиль говорил: успешными можно назвать человека который идёт от одной неудачи до другой не теряя интузиазма.
В целом я согласен с мнением Виктора Франкла, человеку который не может похвастаться большими успехами не должен терять тягу к жизни т. к. удача любит настойчивых и когда нибудь она улыбнётся и ему.