Mana o‘lkamizga qish fasli ham kirib keldi. Kunlar esa ancha qisqardi. Quyosh hamma yoqni yoritadi-yu, lekin qizdirmaydi. Biz esa qorni intizorlik bilan kutayapmiz. Qor yog‘masa, qish faslining qizig‘i ham yo‘qday go‘yo. Allaqachon chana, chang‘i va konkilarni tayyor qilib qo‘yganmiz. Qordan esa hamon darak yo‘q. Boshqa davlatlarda bolalar maza qilib chana uchishyapti. Nega bizda qor kam yog‘ar ekan-a?
Hammasi oddiy. Janubga yaqin o‘lkalarning havosi ham issiqroq bo‘ladi. Qor — bu suv tomchilarining yaxlagan holati hisoblanadi. Suv bug‘i osmonda sovuq havo oqibatida muzlaydi va mayda muz parchalariga aylanadi. Keyin esa muz parchalari pastga ya’ni yerga tushayotganda shaklini o‘zgartirib, qor parchalariga aylanadi. Qanchalik sovuq bo‘lsa qor parchasining hajmi ham kichrayib boradi. Qor parchalari bir biriga aslo o‘xshamaydi.
Agar ob-havo iliq bo‘lsa, qor o‘rniga yomg‘ir yog‘adi.
Bizning O‘zbekistonimiz janubga yaqin bo‘lgani uchun qish fasli qisqa bo‘ladi. Qor ham kamroq yog‘adi.
Shimoliy davlatlar qatorida turadigan Norvegiyada qor kuz faslidan boshlab bahorgacha yog‘ishi mumkin. Ko‘chalarda kuchuklar kishilarni chanada tortib ketayotganini uchratishingiz mumkin. Afrika davlatida esa qish bu iyun, iyul va avgust oylariga to‘g‘ri kelar ekan, yoz fasli bo‘lsa dekabr, yanvar, fevral oylari hisoblanadi. Bu yerda yil bo‘yi quyosh porlab turadi. Hech qanday sovuq bo‘lmaydi. Afrika xalqi qorni faqatgina muzlatgichlarda ko‘rishlari mumkin.
Як ми переконалися на прикладі Сонця, маса зорі е тією з найважливіших характеристик, від якої залежать фізичні умови в її надрах. Безпосереднє визначення маси можливе лише для подвійних зір.
Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх у телескоп.
Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозброєним оком, є £ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця "ручки" її "ковша". При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар. Міцар і Алькор віддалені одна від одної на 1 Г. У бінокль таких зоряних пар можна знайти чимало.
Системи з кількістю зір n ³3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При в телескоп Е Ліри - візуально-четверна зоря.
Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в вони далекі одна від одної. А якщо під час з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними.
Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір - кілька років. Вивчено пари, в яких період обертання становить десятки років, а пари з періодами в сотні років вивчать у майбутньому. Найближча до нас зоря a Центавра є подвійною.
Період обертання її складових (компонентів) - 70 років. Обидві зорі в цій парі за масою і температурою подібні до Сонця.
Головна зоря звичайно не знаходиться у фокусі видимого еліпса, який описує супутник, бо ми бачимо його орбіту в проекції викривленою. Але знання геометрії дає змогу встановити справжню форму орбіти й виміряти її велику піввісь а в секундах дуги. Якщо відома відстань О до подвійної зорі в парсеках і велика піввісь орбіти зорі-супутника в секундах дуги дорівнює а", то в астрономічних одиницях вона дорівнюватиме:Aa. e. = a’’ x Dпк, або Аа. е. = а"/р",
Mana o‘lkamizga qish fasli ham kirib keldi. Kunlar esa ancha qisqardi. Quyosh hamma yoqni yoritadi-yu, lekin qizdirmaydi. Biz esa qorni intizorlik bilan kutayapmiz. Qor yog‘masa, qish faslining qizig‘i ham yo‘qday go‘yo. Allaqachon chana, chang‘i va konkilarni tayyor qilib qo‘yganmiz. Qordan esa hamon darak yo‘q. Boshqa davlatlarda bolalar maza qilib chana uchishyapti. Nega bizda qor kam yog‘ar ekan-a?
Hammasi oddiy. Janubga yaqin o‘lkalarning havosi ham issiqroq bo‘ladi. Qor — bu suv tomchilarining yaxlagan holati hisoblanadi. Suv bug‘i osmonda sovuq havo oqibatida muzlaydi va mayda muz parchalariga aylanadi. Keyin esa muz parchalari pastga ya’ni yerga tushayotganda shaklini o‘zgartirib, qor parchalariga aylanadi. Qanchalik sovuq bo‘lsa qor parchasining hajmi ham kichrayib boradi. Qor parchalari bir biriga aslo o‘xshamaydi.
Agar ob-havo iliq bo‘lsa, qor o‘rniga yomg‘ir yog‘adi.
Bizning O‘zbekistonimiz janubga yaqin bo‘lgani uchun qish fasli qisqa bo‘ladi. Qor ham kamroq yog‘adi.
Shimoliy davlatlar qatorida turadigan Norvegiyada qor kuz faslidan boshlab bahorgacha yog‘ishi mumkin. Ko‘chalarda kuchuklar kishilarni chanada tortib ketayotganini uchratishingiz mumkin. Afrika davlatida esa qish bu iyun, iyul va avgust oylariga to‘g‘ri kelar ekan, yoz fasli bo‘lsa dekabr, yanvar, fevral oylari hisoblanadi. Bu yerda yil bo‘yi quyosh porlab turadi. Hech qanday sovuq bo‘lmaydi. Afrika xalqi qorni faqatgina muzlatgichlarda ko‘rishlari mumkin.
Объяснение:
Відповідь:
Як ми переконалися на прикладі Сонця, маса зорі е тією з найважливіших характеристик, від якої залежать фізичні умови в її надрах. Безпосереднє визначення маси можливе лише для подвійних зір.
Подвійні зорі називаються візуально-подвійними, якщо їхню подвійність можна помітити під час безпосередніх у телескоп.
Прикладом візуально-подвійної зорі, видимої навіть неозброєним оком, є £ Великої Ведмедиці, друга зоря від кінця "ручки" її "ковша". При нормальному зорі зовсім близько біля неї видно другу слабку зірочку, її помітили ще стародавні араби й назвали Алькор (Вершник). Яскравій зорі вони дали назву Міцар. Міцар і Алькор віддалені одна від одної на 1 Г. У бінокль таких зоряних пар можна знайти чимало.
Системи з кількістю зір n ³3 називаються кратними. Так, у бінокль видно, що г Ліри складається з двох однакових зір 4-ї зоряної величини, відстань між якими 3'. При в телескоп Е Ліри - візуально-четверна зоря.
Однак деякі зорі виявляються лише оптично-подвійними, тобто близькість таких двох зір е. результатом випадкової проекції їх на небо. Насправді в вони далекі одна від одної. А якщо під час з'ясовується, що вони утворюють єдину систему і обертаються під дією взаємного притягання навколо спільного центра мас, то їх називають фізичними подвійними.
Багато подвійних зір відкрив і вивчив відомий російський учений В. Я. Струве. Найкоротший відомий період обертання візуально-подвійних зір - кілька років. Вивчено пари, в яких період обертання становить десятки років, а пари з періодами в сотні років вивчать у майбутньому. Найближча до нас зоря a Центавра є подвійною.
Період обертання її складових (компонентів) - 70 років. Обидві зорі в цій парі за масою і температурою подібні до Сонця.
Головна зоря звичайно не знаходиться у фокусі видимого еліпса, який описує супутник, бо ми бачимо його орбіту в проекції викривленою. Але знання геометрії дає змогу встановити справжню форму орбіти й виміряти її велику піввісь а в секундах дуги. Якщо відома відстань О до подвійної зорі в парсеках і велика піввісь орбіти зорі-супутника в секундах дуги дорівнює а", то в астрономічних одиницях вона дорівнюватиме:Aa. e. = a’’ x Dпк, або Аа. е. = а"/р",
оскільки Dпк = 1/р".
Пояснення:
перечитай може десь помилився