Mein Geburtstag Teil 1 - Minwoch 6 Uhr 45 Meine Mutter wecki" mich, Mathrlich bin ich schon lange wach. Ich bin nervos. Was
bekomme ich?
6 Uhr 47 Im Wohnzimmer int mein Geburtstagstisch. Die Geburtstagskerze brennt Papas und
Mamas Geschenke liegen auf dem Tisch. Alles ist hübsch verpackt.
Ich will gleich auspacken, aber ich muss Oeduld haben. Mama, Papa und mein Bruder
Oskar wollen zuerst „Hoch soll sie leben" singen.
6 Uhr 52 Ich packe die Geschenke aus. Ein super T-Shirt, neue Inliner und ein Hörbuch
Tintenherx. Superl
7 Uhr
Ich frühstücke. Heute bekomme ich alles, deshalb gibt es sogar Schokobrótchen". Die
gibt es sonst nie. „Ungesund!", meint Mama.
7 Uhr 30 Papa fahrt mich heute sogar zur Schule. Atze, Olli, Benni, Beate und alle gratulieren
Wieder zu Hause. Ein Omburtstagskind" muss keine Hausauigaben machen, deshalb
kann ich faul sein und Tintenherz hören, bis die Verwandten kommen.
15 Uhr Opa, Oma, Tante Inge und Onkel Harald kommen zum Kallee. Sie schenken Oeld. Ich
möchte eine Digitalkamera kaufen
CO Mein GeburstagTell 2 – Freitag
Ich muss die Party vorbereiten Getränke kaufen, Geschirr hinstellen. Mama macht die
Salate. Oma bringt Kuchen
17 Uhr Die Gäste kommen aus meiner Klasse, 5 Freundinnen, mein Cousin Rall und meine
Cousine Sarah
Geschenke: eine CD, ein Buch, Geld für die Digi. Meine beste Freundin, Silke, hat si
Fotoalbum for mich
17.30 Uhr Erst gibt es Kuchen. Dann machen wir Spiele
19.00 Uhr Es gibt Wurstchen mit Kartoffelsalat oder Nudelsalat, Wurst und Kasebrotchen. Dann
horen wir Musik. Einige tanzen Ich lanze mil Ron. Ich mag ihn sehr. Er ist lustig, klug
und sehr nett. Später gucken einige (Jungal) DVD und die anderen quatschen
Alle gehen nach Hause. Silke und Stelli schlafen hier. Es ist noch nicht spät, aber wir
sind hundemode Deshalb gehen wir ins Bett und horen noch ein bisschen Tintent"
Es ist sehr gemütlich .
по этому рассказу надо составить описание своего дня рождения если што мой день рождение 17 февраля и мне сейчас 13
Объяснение:
. Однако уже можно твердо сказать, что начало истории казачества следует искать гораздо ранее XVI в. Южнорусские лесостепи, степное Предкавказье, Приазовье и Северное Причерноморье — районы, ставшие колыбелью казачества, — никогда не пустовали. Беглецы из московских и литовских «украин» уходили не в пустое место, в степях их было, кому встретить. Общинное военно-демократическое самоуправление, устойчивый военно-разбойный и промысловый быт, особенности культуры казаков, по мнению автора, говорят о многовековой преемственности.
27. Правове становище феодалів на українських землях в XIV- середини XVI ст.
Феодали. Соціальне і правове становище різних верств феодального класу на українських землях визначалося розмірами їх земельної власності. Починаючи з кінця XIV ст., і протягом майже всього XV ст. на українських землях безперервно збільшувалося велике феодальне землеволодіння. Джерелами зростання земельних володінь польських, литовських та українських феодалів були загарбання земель общини, купівля-продаж земельних маєтків, освоєння пустищ та феодальні земельн Поступово землі общини та пустища, що були загарбані феодалами, переходили у їх власність, яку вони мали змогу передавати у спадщину, продавати та ін. Поряд з цим представники пануючих верств одержували від польського короля і Великого князя Литовського земельн за службу. Жалуваними землями вони володіли у двох формах: тимчасовій — доки виконували службу на користь сюзерена ("на поживенье", "до волі та ласки господарської"), і постійній — з правом передачі своїх володінь у спадщину.
Починаючи з 80-х років XV ст., роздачі земель в умовне володіння стають звичайним явищем на українських землях. Такі роздачі здійснювалися не лише Великим князем Литовським чи польським королем, а й навіть представниками місцевої адміністрації — воєводами і старостами.
Отримавши величезні земельні володіння, феодали намагалися закріпити свої права на ці землі. Якщо у XVI ст. землі роздавалися "до живота", тобто до смерті володаря, то, починаючи з ЗО—50-х років XVI ст., землі вже давалися "до двох животов" (до смерті васала і його сина) і навіть "до трех животов"*.
Як наслідок цього процесу, наприкінці XV — першій половині XVI ст. основні земельні багатства України були зосереджені в руках незначної групи великих феодалів. Головним центром великого землеволодіння в Україні були Волинь і Галичина. Саме на Волині знаходилися володіння князів Заславських, Чарторийських, Вишневецьких. Серед найвпливовіших землевласників Київського воєводства були боярські роди Дашкевичів, Лозків, Тишкевичів, Полозів, в Чернігівщині та Переяславщині — князів Глинських.