Сегодня нам понятно, что пейзаж — это прежде всего изображение Но понимание изображения было разным в различные эпохи. В эпоху Древнего Египта изображения никогда не создавали иллюзию прорыва стены, а следовали вдоль ее плоскости, располагаясь рядами, подобно строкам письма, — фризами. Изображения словно мерно шествовали, ритмически повторяя жесты. При этом величина фигуры указывала на ее значимость: самыми крупными были боги и фараоны. В этой системе изображалось всегда «что-то», то есть то, что предметно, а даль, протяженность земли и воздуха не передавались, будто сами по себе и не существовали в древнем искусстве было пустотой, то есть «ничем», ведь оно не вещь, а отсутствие веши. И каждая часть изображения переносилась на плоскость не в том виде, в котором она предстает глазу, а в том, который наиболее выражает ее суть.
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Сегодня нам понятно, что пейзаж — это прежде всего изображение Но понимание изображения было разным в различные эпохи. В эпоху Древнего Египта изображения никогда не создавали иллюзию прорыва стены, а следовали вдоль ее плоскости, располагаясь рядами, подобно строкам письма, — фризами. Изображения словно мерно шествовали, ритмически повторяя жесты. При этом величина фигуры указывала на ее значимость: самыми крупными были боги и фараоны. В этой системе изображалось всегда «что-то», то есть то, что предметно, а даль, протяженность земли и воздуха не передавались, будто сами по себе и не существовали в древнем искусстве было пустотой, то есть «ничем», ведь оно не вещь, а отсутствие веши. И каждая часть изображения переносилась на плоскость не в том виде, в котором она предстает глазу, а в том, который наиболее выражает ее суть.
Примеры:
Можно найти в интернете.
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Объяснение: