Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я = особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?
Нагорный Карабах на протяжении веков находился на перекрестке армий и держав.
Во всём Нагорном Карабахе проживает около 150 тысяч человек. Это примерно в 85 раз меньше, чем в Москве. Численность населения здесь растёт, но медленно.
Около 35% населения непризнанной республики проживает в Степанакерте, карабахской столице. Это небольшой город, основанный в 1923 году, хотя на его месте существовали поселения за века до этого момента.
Власти Азербайджана считают посещение Нагорного Карабаха незаконным, так как рассматривают эту область, как часть своей страны. Иностранцы, посетившие его, могут преследоваться азербайджанским законом по обвинению в незаконном пересечении границы.
На протяжении почти тридцати лет конфликт в Нагорном Карабахе оставался в замороженном состоянии. Однако, осенью 2020 года он вспыхнул снова, и между Азербайджаном и Арменией начались вооружённые столкновения.
Чи кожен із нас є особистістю? Чи особистісне ядро є обов’язковою складовою особистості? Чи здатна особистість здійснювати масовий вплив на інших? – ТАК.
Не варто ототожнювати особистість із індивідуальністю, бо особистість є вищою, тобто надіндивідуальною. Кожен із нас народжується особистістю, лише ВИБІР (навіть щохвилинний) може спричинити або деградацію, яка призводить до втрати особистості, або певну досконалість (тобто досконалість життя для конкретної особистості). Цей вибір – вчинки, в яких людина заявляє про себе, вирізняючись як особистість серед інших, або, в яких вона нівелює себе не з фізичної, проте з духовної сторони. Я = особистість. Ми можемо й не помітити, як втратимо це Я, але тоді ми перестанемо усвідомлювати свою унікальність, свої вади й переваги. Думаю, аби особистісна досконалість на зайшла в глухий кут, то треба інколи вдаватись до стану рефлексії: досить поглянути на себе збоку, пізнати самого себе, реально оцінювати, а не переоцінювати.
Особистісне ядро людини – це стержень, із якого все починається й завершується, тобто він поєднує в собі внутрішній світ людини й її поведінку ззовні: містить все й генерує те «все» в діяльності; в стержні зосереджене вольове начало. На мою думку, особистісне ядро – це добро і зло (а вже ми самі обираємо між цими двома поняттями), виховання (близьких та суспільства) й самовиховання, синтез волі, свободи, розуму.
Вплив. Вважаю, що особистість здатна як і здійснювати масовий вплив на інших, нав’язуючи, або, підштовхуючи їх до спільного знаменника – якоїсь своєї ідеї, так і ніколи не розвинутися повноцінно: здеградувати повністю чи зупинитись на певному етапі розвитку. Якщо все ж одна особистість в змозі бути рушієм глобальних переворотів, то чи не варто прагнути розвивати своє власне Я?
Объяснение:
Нагорный Карабах на протяжении веков находился на перекрестке армий и держав.
Во всём Нагорном Карабахе проживает около 150 тысяч человек. Это примерно в 85 раз меньше, чем в Москве. Численность населения здесь растёт, но медленно.
Около 35% населения непризнанной республики проживает в Степанакерте, карабахской столице. Это небольшой город, основанный в 1923 году, хотя на его месте существовали поселения за века до этого момента.
Власти Азербайджана считают посещение Нагорного Карабаха незаконным, так как рассматривают эту область, как часть своей страны. Иностранцы, посетившие его, могут преследоваться азербайджанским законом по обвинению в незаконном пересечении границы.
На протяжении почти тридцати лет конфликт в Нагорном Карабахе оставался в замороженном состоянии. Однако, осенью 2020 года он вспыхнул снова, и между Азербайджаном и Арменией начались вооружённые столкновения.
Объяснение:
как-то так.