2. муравьи являются распространителями семян некоторых видов растений. у этих растений к семечку пристроен вкусный приросток, который заставляет муравьев тащить семечко (например семена фиалки) .
3. муравьи из плотной почвы делают рыхлую, обогащенную кислородом и минеральными веществами почву. в результате их жизнедеятельности, даже тяжелая глинистая земля становится рыхлой как пух.
4. муравьи пасут тлей и заносят их на различные растения. за это их не любят садоводы и огородники. но, тля выделяет сахара, которые собирают муравьи, если тля без муравьев, то эти выделения забивают листовые пластинки и растение оказывается угнетенным.
5. муравьи распространяют споры белых грибов. там где много муравейников в лесу, белые грибы нужно искать вдоль их дорожек.
6. муравьи являются кормом для многих лесных обитателей. дятлы, барсуки, медведи, ежи любят полакомиться муравьями и их яйцами и личинками.
7. яйца и личинки муравьев рыбаки используют для рыбной ловли.
8. человек использовал муравьев для лечения различных заболеваний. наши предки садились в муравейник при проблемах с суставами.
9. муравьиная кислота собиралась как ценное лекарственное средство.
к сожалению, количество муравейников в наших лесах резко сокращается и все эти блага исчезают вместе с ними.
Здавалося б, людині не треба багато для щастя — жити в затишку, любові й комфорті. І якщо не всі ці потреби були задоволені в роки існування наших далеких предків, проте неможливо заперечити, що ті, хто жив у двадцятому та двадцять першому столітті не мають цих елементарних зручностей. Та природою закладено, що вижити має сильніший. Можливо, це пояснює те, що людина не може постійно жити в мирі з навколишнім світом, і свідченням цього є війни.
У період, коли життя поставлене під знаком питання, коли небезпека чатує тебе на кожному кроці, і ти не знаєш, чи побачиш сонце завтрашнього дня, тоді ти починаєш жити по-справжньому, адже тобі здається, що вже нічого втрачати. Саме в такий період людина починає переживати емоції значно сильніше, ніж коли-небудь. І серед вражень, які хочеться отримати до того, як покинеш світ, кохання займає одне із передових місць.
Тема кохання і війни яскраво була описана у творах мого улюбленого письменника — Еріха Марії Ремарка. Часто мені кажуть, що книги цього автора варто читати в значно старшому віці, коли мій досвід дасть мені можливість зрозуміти, що цей творець хотів донести до людства. Проте, як на мене, головна думка у творах виражена настільки чітко й однозначно, що будь-яка свідома людина, незалежно від того, скільки їй років, зуміють її усвідомити. Цей німецький письменник намагався продемонструвати, що кохання — це найвище почуття, яке кожен із нас рано чи пізно пізнає, це досвід, без якого існування людини втрачає свій сенс.
ответ:
объяснение:
1 муравьи уничтожают вредных насекомых.
2. муравьи являются распространителями семян некоторых видов растений. у этих растений к семечку пристроен вкусный приросток, который заставляет муравьев тащить семечко (например семена фиалки) .
3. муравьи из плотной почвы делают рыхлую, обогащенную кислородом и минеральными веществами почву. в результате их жизнедеятельности, даже тяжелая глинистая земля становится рыхлой как пух.
4. муравьи пасут тлей и заносят их на различные растения. за это их не любят садоводы и огородники. но, тля выделяет сахара, которые собирают муравьи, если тля без муравьев, то эти выделения забивают листовые пластинки и растение оказывается угнетенным.
5. муравьи распространяют споры белых грибов. там где много муравейников в лесу, белые грибы нужно искать вдоль их дорожек.
6. муравьи являются кормом для многих лесных обитателей. дятлы, барсуки, медведи, ежи любят полакомиться муравьями и их яйцами и личинками.
7. яйца и личинки муравьев рыбаки используют для рыбной ловли.
8. человек использовал муравьев для лечения различных заболеваний. наши предки садились в муравейник при проблемах с суставами.
9. муравьиная кислота собиралась как ценное лекарственное средство.
к сожалению, количество муравейников в наших лесах резко сокращается и все эти блага исчезают вместе с ними.
Здавалося б, людині не треба багато для щастя — жити в затишку, любові й комфорті. І якщо не всі ці потреби були задоволені в роки існування наших далеких предків, проте неможливо заперечити, що ті, хто жив у двадцятому та двадцять першому столітті не мають цих елементарних зручностей. Та природою закладено, що вижити має сильніший. Можливо, це пояснює те, що людина не може постійно жити в мирі з навколишнім світом, і свідченням цього є війни.
У період, коли життя поставлене під знаком питання, коли небезпека чатує тебе на кожному кроці, і ти не знаєш, чи побачиш сонце завтрашнього дня, тоді ти починаєш жити по-справжньому, адже тобі здається, що вже нічого втрачати. Саме в такий період людина починає переживати емоції значно сильніше, ніж коли-небудь. І серед вражень, які хочеться отримати до того, як покинеш світ, кохання займає одне із передових місць.
Тема кохання і війни яскраво була описана у творах мого улюбленого письменника — Еріха Марії Ремарка. Часто мені кажуть, що книги цього автора варто читати в значно старшому віці, коли мій досвід дасть мені можливість зрозуміти, що цей творець хотів донести до людства. Проте, як на мене, головна думка у творах виражена настільки чітко й однозначно, що будь-яка свідома людина, незалежно від того, скільки їй років, зуміють її усвідомити. Цей німецький письменник намагався продемонструвати, що кохання — це найвище почуття, яке кожен із нас рано чи пізно пізнає, це досвід, без якого існування людини втрачає свій сенс.
Объяснение:
Вибери головне)