Всі зображення в Стародавньому Єгипті яскраво розфарбовували. Кам'яну поверхню готували до фарбування — грубий шар бруду з більш м'яким шаром гіпсу зверху, потім вапняк — і фарба лягала рівніше. Застосовувані пігменти були, як правило, мінеральними, щоб захистити зображення від сонячного світла. Склад фарби був неоднорідним — яєчна темпера, різноманітні в'язкі речовини і смоли. В кінцевому підсумку справжня фреска не виходила і не використовувалася. Замість цього використовували фарбу на шарі висушеного пластиру, так звану «фреску a secco». Зверху живопис покривали шаром лаку або смоли, щоб зберегти зображення надовго. Невеликі зображення, виконані в такій техніці, добре збереглися, хоча на великих статуях практично не зустрічаються Найчастіше подібні методи застосовували при розфарбовуванні маленьких статуй, особливо дерев'яних.
Метр (русское обозначение: м; международное: m; от др.-греч. μέτρον «мера, измеритель») — единица измерения длины в Международной системе единиц (СИ), одна из семи основных единиц СИ. Также является единицей длины и относится к числу основных единиц в системах МКС, МКСА, МКСК, МКСГ, МСК, МКСЛ, МСС, МКГСС и МТС. Кроме того, во всех упомянутых системах метр — единица коэффициента трения качения, длины волны излучения, длины свободного пробега, оптической длины пути, фокусного расстояния, комптоновской длины волны, длины волны де Бройля и других физических величин, имеющих размерность длины[1].
Метрм, m
Международный эталон метра, использовавшийся с 1889 по 1960  Медиафайлы на Викискладе
У этого термина существуют и другие значения, см. Метр (значения).
Согласно действующему определению, метр есть длина пути, проходимого светом в вакууме за интервал времени 1⁄299 792 458 секунды[2][3].
Всі зображення в Стародавньому Єгипті яскраво розфарбовували. Кам'яну поверхню готували до фарбування — грубий шар бруду з більш м'яким шаром гіпсу зверху, потім вапняк — і фарба лягала рівніше. Застосовувані пігменти були, як правило, мінеральними, щоб захистити зображення від сонячного світла. Склад фарби був неоднорідним — яєчна темпера, різноманітні в'язкі речовини і смоли. В кінцевому підсумку справжня фреска не виходила і не використовувалася. Замість цього використовували фарбу на шарі висушеного пластиру, так звану «фреску a secco». Зверху живопис покривали шаром лаку або смоли, щоб зберегти зображення надовго. Невеликі зображення, виконані в такій техніці, добре збереглися, хоча на великих статуях практично не зустрічаються Найчастіше подібні методи застосовували при розфарбовуванні маленьких статуй, особливо дерев'яних.
Язык
Скачать PDF
Следить
Править
Метр (русское обозначение: м; международное: m; от др.-греч. μέτρον «мера, измеритель») — единица измерения длины в Международной системе единиц (СИ), одна из семи основных единиц СИ. Также является единицей длины и относится к числу основных единиц в системах МКС, МКСА, МКСК, МКСГ, МСК, МКСЛ, МСС, МКГСС и МТС. Кроме того, во всех упомянутых системах метр — единица коэффициента трения качения, длины волны излучения, длины свободного пробега, оптической длины пути, фокусного расстояния, комптоновской длины волны, длины волны де Бройля и других физических величин, имеющих размерность длины[1].
Метрм, m
Международный эталон метра, использовавшийся с 1889 по 1960  Медиафайлы на Викискладе
У этого термина существуют и другие значения, см. Метр (значения).
Согласно действующему определению, метр есть длина пути, проходимого светом в вакууме за интервал времени 1⁄299 792 458 секунды[2][3].