Напишите небольшой рассказ на тему «История нашей страны в событиях моего региона». В рассказе необходимо указать не менее двух событий с историческими процессами (событиями), происходившими в нашей стране. Я живу в кондопоге
Багато довелося пережити Соколову: і голод, і полон, і втрату сім'ї, і смерть сина в день закінчення війни. Але все він витерпів, все пережив, тому що мав сильний характері залізну силу духу. «Нa то ти і мужчінa, нa те ти і солдати, щоб все витерпіти, все знести, якщо до цього нуждa позвaлa», - говорив сам Андрій Соколов. Його російський характер не дозволив йому зламатися, відступити перед труднощами, здатися ворогові. Він вирвав життя у самій смерті.
Все позбавлення і жорстокості війни, які переніс Андрій Соколов, не вбили в ньому людські почуття, не очерствілі його серця. Коли він зустрів маленького Ванюшу, такого ж самотнього, як і він, такого ж нещасного і нікому не потрібного, він зрозумів, що може стати його сім'єю. «Не бувати тому, щоб нам порізно пропадати! Візьму його до себе в діти », - вирішив Соколов. І став для бездомного хлопчика батьком.
Датчанка двухлетнего нигерийского мальчика, от которого отказались родители
Почти год с момента, как датчанка Аня Ринггрен Ловен (Anja Ringgren Loven) нашла на улице истощенного двухлетнего малыша. Она назвала его Хоуп (Hope - надежда). Собственные родители выгнали мальчика из дома, посчитав "колдуном". Тогда ему было чуть больше года, и он выживал только благодаря подачкам прохожих. Аня забрала его в свой приют, который содержит вместе со своим мужем Дэвидом Эммануэлем Умемом. В нем живут детей от года до 14 лет.
Когда Аня опубликовала фото с Хоупом в Фейсбуке, пользователи со всего мира начали перечислять ей деньги. Всего был собран $ 1 млн. В планах у Ани и ее мужа - большой детский дом и клиника для детей. А Хоуп сейчас совсем не напоминает "скелетик на ножках". Это веселый малыш, который, по словам приемной мамы, "вовсю наслаждается жизнью".
Багато довелося пережити Соколову: і голод, і полон, і втрату сім'ї, і смерть сина в день закінчення війни. Але все він витерпів, все пережив, тому що мав сильний характері залізну силу духу. «Нa то ти і мужчінa, нa те ти і солдати, щоб все витерпіти, все знести, якщо до цього нуждa позвaлa», - говорив сам Андрій Соколов. Його російський характер не дозволив йому зламатися, відступити перед труднощами, здатися ворогові. Він вирвав життя у самій смерті.
Все позбавлення і жорстокості війни, які переніс Андрій Соколов, не вбили в ньому людські почуття, не очерствілі його серця. Коли він зустрів маленького Ванюшу, такого ж самотнього, як і він, такого ж нещасного і нікому не потрібного, він зрозумів, що може стати його сім'єю. «Не бувати тому, щоб нам порізно пропадати! Візьму його до себе в діти », - вирішив Соколов. І став для бездомного хлопчика батьком.
Датчанка двухлетнего нигерийского мальчика, от которого отказались родители
Почти год с момента, как датчанка Аня Ринггрен Ловен (Anja Ringgren Loven) нашла на улице истощенного двухлетнего малыша. Она назвала его Хоуп (Hope - надежда). Собственные родители выгнали мальчика из дома, посчитав "колдуном". Тогда ему было чуть больше года, и он выживал только благодаря подачкам прохожих. Аня забрала его в свой приют, который содержит вместе со своим мужем Дэвидом Эммануэлем Умемом. В нем живут детей от года до 14 лет.
Когда Аня опубликовала фото с Хоупом в Фейсбуке, пользователи со всего мира начали перечислять ей деньги. Всего был собран $ 1 млн. В планах у Ани и ее мужа - большой детский дом и клиника для детей. А Хоуп сейчас совсем не напоминает "скелетик на ножках". Это веселый малыш, который, по словам приемной мамы, "вовсю наслаждается жизнью".
Объяснение: