Найдите метафоры в произведение Островского В урочный час обычной чередою Являюсь я на землю берендеев. Нерадостно и холодно встречает Весну свою угрюмая страна. Печальный вид: под снежной пеленою Лишенные живых, веселых красок, Лишенные плодотворящей силы, Лежат поля остылые. В оковах Игривые ручьи, — в тиши полночи Не слышно их стеклянного журчанья. Хоть стыдно мне, а надо признаваться Пред птицами. Сама я виновата, Что холодно и мне, Весне, и вам. Шестнадцать лет тому, как я для шутки И теша свой непостоянный нрав, Изменчивый и прихотливый, стала Заигрывать с Морозом, старым дедом, Проказником седым; и с той поры В неволе я у старого. Мужчина Всегда таков: немножко воли дай, А он и всю возьмет, уж так ведется От древности. Оставить бы седого, 22 ПРОЕКТ Да вот беда, у нас со старым дочка — Снегурочка. В глухих лесных трущобах, В нетающих лядинах возвращает Старик свое дитя. Любя Снегурку, Жалеючи ее в несчастной доле, Со старым я поссориться боюсь; А он и рад тому — знобит, морозит Меня, Весну, и берендеев. Солнце Ревнивое на нас сердито смотрит И хмурится на всех; и вот причина Жестоких зим и холодов весенних. Дрожите вы, бедняжки? Попляшите, Согрейтесь! Видала я не раз, Что пляскою отогревались люди. Хоть нехотя, хоть с холоду, а пляской Отпразднуем прилет на новоселье.
ответ:Кожна людина хоче бути кращим, розумнішим, багатішим. Це зрозуміло, що люди прагнуть бути вище. Герой комедії Мольєра теж поставив собі за мету стати не міщанином, а дворянином, а разом з тим стати знатним, освідченим, мати великі знайомства. Його комічність у тому, що він бажав всього цього за декілька днів.
Звісно, у цьому прагненні є і добра мета – він хоче, щоб його донька жила краще, ніж він. Його проблемою є те, що він не навчився відрязняти справжнє від напускного, і помиляється, коли приймає авантюриста за добру людину. Також він відштовхує
нареченого своєї доньки, аргументуючи це тим, що він не дворянин, і не дозволить доньці з ним зустрічатись.
Головна ідея Мольєра у тому, що людина може прикрасити любе місце своєю присутністю, але ніяк не місце людину. Мольєр вміло зображує героїв не просто як набір героїв, а як справжніх людей без прикрас, у котрих є свої плюси і мінуси.
Головним мінусом теперішніх людей є те, що вони прагнуть здобути слави, грошей, признання, коли самі нічого з себе не представляють. Можливо, це є наслідком виховання, а можливо сучасний темп життя не дозволяє бути будним та не мати жодного статусу.
Дивлячись сучасні
ЗМІ люди розуміють, що жити можуть добре тільки ті, у кого є гроші або якийсь чин. Дуже часто такі люди вірять усім, хто їм хоче до навіть якщо людина звертається з поганими намірами. Ще однією проблемою є те, що заради слави та грошей такі люди «йдуть по головам», забуваючи про рідних, близьких, про мораль та поняття людських відносин.
Люди, які прагнуть усіма силами заполучити те, що їм не належить як правило вдягають маску, щоб здаватися кращими ніж вони є насправді. Але реальність світу така, що довго прикриватися неможливо, і колись всі «карти» вскриються. А це боляче вдарить як по самій людині, так і по тим, хто знаходиться поруч. Коли людина зрозуміє, що це все не його, а рідні та близькі вже відвернулись від нього.
Комедію Мольєра не можна назвати застарілою, тому що вона показую людям все те, що може статися, якщо бажання не сходиться з можливостями.
Жил был ярославский художник. Он был не очень то известный , и денег у него почти не было. Однажды, когда он снова ходил в раздумьях , к нему подошёл какой-то пожилой мужчина . Он сказал -"Не надоело ли тебе считать каждую копеечку? " "Я могу сделать тебя известным на весь мир , и очень богатым.."
Художник ответил ему "Так уж и быть я пойду с тобой , только пообещай , что не обманешь меня"
-"Я обещаю...
Старик отвёл нашего художника , в довольно странное место , он взял все роботы художникм , и выставил на продажу , в самом оживлённом месте города -на площади.
Так , наш герой , стал известен на весь мир своими картинами..и он до конца своих дней будет благодарен тому старику..