Художник, — стверджував Бальзак, — це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб'ється весь світ". Навіть у невеликій повісті Бальзакові вдалося показати реалістичну картину сучасної Франції, розкрити головну рису цього суспільства — матеріальну зацікавленість, владу грошей.
Безжалісність і нещадність головного героя повісті "Гобсек", чиїм ім'ям її названо, вражають. Ім'я Гобсек стало загальновживаним, коли йдеться про скнар.
Замолоду холодний та скупий Гобсек був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Але, переживши багато страшних випробувань, зазнавши голоду, злиднів, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, герой повісті став холодним, черствим здирником, нагромаджувачем багатства.
Гобсек має витончений розум, сильний характер, він чудовий психолог. Та все ж таки всі його таланти спрямовані лише на одне — накопичення грошей, багатства. Зваживши весь свій життєвий досвід, уже немолода людина, герой повісті дійшов до розуміння того, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!"
Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує людей, принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. Гобсеку не потрібна політична влада — йому досить влади лихваря.
Будучи багатою людиною, сам Гобсек живе в неохайній кімнаті, пішки ходить до своїх кредиторів, погано харчується, мерзне на вулиці, бо одежина бідна та слаба. Весь його зовнішній вигляд викликає жах і відразу.
Таким чином, відбувається еволюція героя як особистості: з людини життєрадісної, волелюбної, з розвинутим естетичним смаком він перетворюється на здирника, потворного лихваря. Інтелектуальна людина, всю свою талановитість Гобсек спрямував на фанатичне накопичення багатства, бо вважає, що почуття внутрішньої свободи, безпечне існування, повагу та незалежність дають тільки гроші.
Останні часи життя Гобсека. У каміні палають гроші, плавляться золоті злитки, будинок пронизаний сморідом від зіпсованих продуктів, скрізь нагромадження меблів. Вірний своєму принципові безпристрасності, він нічим цим не користувався^'
Старий лихвар помер. Жага до збагачення лишилась. Чи не так?
Бро́нза — сплав меди, обычно с оловом в качестве основного компонента, но к бронзам также относят медные сплавы с алюминием, кремнием, бериллием, свинцом и другими элементами, за исключением цинка (это латунь), никеля (это мельхиор), цинка и никеля (это нейзильбер).
Колесни́ца — большая двухколёсная повозка (двуколка), использующая как движущую силу скаковых животных[1]. Колесница в ходе развития военной мысли, начиная с 2000 лет до нашей эры, превратилась в один из решающих факторов при ведении боевых действий. Использование боевых колесниц датируется бронзовым и железным веками. Первые модели колесниц имели четыре колеса и часто носили ритуальный характер.
ДЫ́ШЛО, дышла, ср. (польск. dyszel). Одиночная оглобля (между двумя лошадьми), укрепляемая к передней оси для поворота повозки при парной запряжке.
Возница-Ку́чер (от нем. Kutscher, устар. возни́ца), тж: Возничий — человек, управляющий упряжными лошадьми[1] в составе гужевой повозки абсолютно любого типа (от саней до дилижанса) и делающий это с передка, сидя на ко́злах, или с грядок повозки.
Колесничий-это тот кто управляет лошадьми,запряжёнными в колесницу.
Дро́тик — метательное оружие, представляющее собой копьё, несколько уменьшенное и облегчённое по сравнению с копьями для конного или рукопашного боя (как правило, имеет общую длину порядка 1,2—1,5 м) и соответствующим образом уравновешенное для удобства метания. В качестве боевого и охотничьего оружия дротики применялись войсками многих народов и стран мира, начиная с древнейших времен. Эпизодическое применение дротиков как оружия зафиксировано даже в XX веке. На Руси дротики назывались сулицами.
Наёмное войско-Термин наемное войско было применено впервые в Греции и Персии.Там по нежеланию убивать своих собственных граждан нанимали за деньги (Золото серебро) людей готовые умереть за ту или иную страну.Впрочем наемные войска были и в Риме и Англии и других странах.
В наше время о наемниках нигде не афишируется ведь это запрешено Международной конвенцией ООН и карается по закону.
Відповідь:
Пояснення:
Художник, — стверджував Бальзак, — це людина, що звикла робити зі своєї душі дзеркало, в якому відіб'ється весь світ". Навіть у невеликій повісті Бальзакові вдалося показати реалістичну картину сучасної Франції, розкрити головну рису цього суспільства — матеріальну зацікавленість, владу грошей.
Безжалісність і нещадність головного героя повісті "Гобсек", чиїм ім'ям її названо, вражають. Ім'я Гобсек стало загальновживаним, коли йдеться про скнар.
Замолоду холодний та скупий Гобсек був людиною життєлюбною, наділеною природним прагненням самоствердитися в житті. Але, переживши багато страшних випробувань, зазнавши голоду, злиднів, потоптаного кохання, спокуси великих грошей, герой повісті став холодним, черствим здирником, нагромаджувачем багатства.
Гобсек має витончений розум, сильний характер, він чудовий психолог. Та все ж таки всі його таланти спрямовані лише на одне — накопичення грошей, багатства. Зваживши весь свій життєвий досвід, уже немолода людина, герой повісті дійшов до розуміння того, що "з усіх земних благ є тільки одне, щоб людина прагнула його. Це золото!"
Позичаючи гроші під величезні проценти, він фактично грабує людей, принижує їх морально і стає володарем їхніх доль. Гобсеку не потрібна політична влада — йому досить влади лихваря.
Будучи багатою людиною, сам Гобсек живе в неохайній кімнаті, пішки ходить до своїх кредиторів, погано харчується, мерзне на вулиці, бо одежина бідна та слаба. Весь його зовнішній вигляд викликає жах і відразу.
Таким чином, відбувається еволюція героя як особистості: з людини життєрадісної, волелюбної, з розвинутим естетичним смаком він перетворюється на здирника, потворного лихваря. Інтелектуальна людина, всю свою талановитість Гобсек спрямував на фанатичне накопичення багатства, бо вважає, що почуття внутрішньої свободи, безпечне існування, повагу та незалежність дають тільки гроші.
Останні часи життя Гобсека. У каміні палають гроші, плавляться золоті злитки, будинок пронизаний сморідом від зіпсованих продуктів, скрізь нагромадження меблів. Вірний своєму принципові безпристрасності, він нічим цим не користувався^'
Старий лихвар помер. Жага до збагачення лишилась. Чи не так?
Бро́нза — сплав меди, обычно с оловом в качестве основного компонента, но к бронзам также относят медные сплавы с алюминием, кремнием, бериллием, свинцом и другими элементами, за исключением цинка (это латунь), никеля (это мельхиор), цинка и никеля (это нейзильбер).
Колесни́ца — большая двухколёсная повозка (двуколка), использующая как движущую силу скаковых животных[1]. Колесница в ходе развития военной мысли, начиная с 2000 лет до нашей эры, превратилась в один из решающих факторов при ведении боевых действий. Использование боевых колесниц датируется бронзовым и железным веками. Первые модели колесниц имели четыре колеса и часто носили ритуальный характер.
ДЫ́ШЛО, дышла, ср. (польск. dyszel). Одиночная оглобля (между двумя лошадьми), укрепляемая к передней оси для поворота повозки при парной запряжке.
Возница-Ку́чер (от нем. Kutscher, устар. возни́ца), тж: Возничий — человек, управляющий упряжными лошадьми[1] в составе гужевой повозки абсолютно любого типа (от саней до дилижанса) и делающий это с передка, сидя на ко́злах, или с грядок повозки.
Колесничий-это тот кто управляет лошадьми,запряжёнными в колесницу.
Дро́тик — метательное оружие, представляющее собой копьё, несколько уменьшенное и облегчённое по сравнению с копьями для конного или рукопашного боя (как правило, имеет общую длину порядка 1,2—1,5 м) и соответствующим образом уравновешенное для удобства метания. В качестве боевого и охотничьего оружия дротики применялись войсками многих народов и стран мира, начиная с древнейших времен. Эпизодическое применение дротиков как оружия зафиксировано даже в XX веке. На Руси дротики назывались сулицами.
Наёмное войско-Термин наемное войско было применено впервые в Греции и Персии.Там по нежеланию убивать своих собственных граждан нанимали за деньги (Золото серебро) людей готовые умереть за ту или иную страну.Впрочем наемные войска были и в Риме и Англии и других странах.
В наше время о наемниках нигде не афишируется ведь это запрешено Международной конвенцией ООН и карается по закону.
Объяснение: