Оқушыларға суреттер ұсынылады;
 Суреттерге –тай, -тей, - дай, - дей жүрнақтарын жалғап,
теңеу жасап айтады ( названием рисункам добавить
суффиксы –тай, -тей, - дай, - дей)
 Кейін дайын болған теңеулерді қатыстырып, сөйлемдер
құрастырады.
Елжіреу, анталау, жарбаңдасу,
мауқын басу, байғыз, көкек, пұл,
сыз, мойны, босау.

На Земле выделяют три большие человеческие расы: европеоидный (Европа, Америка, Австралия, Северная Африка), экваториальную (Тропическая и Южная Африка, Австралия) и монголоидную (Азия, Америка). Различия между ними проявляются в ряде физических особенностей (например цвет кожи), которые являются результатом при человека к тем или иным природным условиям. Во времена колонизации приводились псевдо-научные доказательства умственной и физической отсталости людей монголоидной и негроидной рас. В результате исследований учеными был сделан вывод: все расы равны в своем развитии. Большой вклад в доказательство равенства рас сделал М. Миклухо-Маклай.

Объяснение:

Джордж Гордон народився в Лондоні в старовинній, але збіднілій дворянській родині. Гордон — друге особисте ім'я Байрона, дане йому при хрещенні і збігається з дівочим прізвищем матері. Батько Байрона, претендуючи на шотландські володіння свого тестя, використовував «Гордон» як другу частину прізвища (Байрон-Гордон).У десять років, після смерті двоюрідного дідуся, Байрон успадкував титул лорда та Ньюстедське абатство, старовинний маєток у графстві Ноттінгемшир (великому промисловому центрі Великої Британії). Саме тут Джордж став свідком жахливого визиску пролетаріату й виступів луддитів.Тоді, десятирічний Байрон так сильно закохався в свою кузину Мері Дафф, що, почувши про її заручини, впав у істеричний припадок.  У 1799 році він вступив до школи доктора Глені, де пробув два роки і весь час лікував свою хвору ногу, після чого досить одужав, щоб надягати чоботи. У ці два роки він навчався дуже мало, зате прочитав всю багату бібліотеку доктора. Перед від'їздом в школу в Херроу Байрон знову закохався — в іншу кузину, Маргариту Паркер. «Години дозвілля» (1807) — перша, ще не цілком самостійна збірка віршів.