«Принц, якому доповіли, що приїхала якась незнайома принцеса, вийшов її зустріти. Він подав їй руку і повів до зали, де зібралися гості…Принц посадовив Попелюшку на почесне місце, а потім запросив до танцю. Після танців подали різні смачні наїдки та питва, але принц і не доторкнувся до них — він дивився тільки на красуню-гостю і думав тільки про неї. Апельсинами та лимонами…пригостив її принц…Завтра знову… принц запросив її… Принц ладен оддати все на світі, аби тільки дізнатися, хто вона така. На другий день … принц не відходив од неї ні на хвилину і раз у раз говорив їй ніжні слова. Попелюшка схопилася з місця й побігла, … принц кинувся за нею, але марно. На сходах Попелюшка загубила один із своїх соболевих черевичків, і принц шанобливо підібрав його, … підбіг до брами і спитав у вартових, чи не бачили вони, куди поїхала юна принцеса… Не почувши нічого втішного, принц сумно повернувся до палацу. Він думав тільки про те, як розшукати чарівну втікачку…
Принц і справді покохав красуню. За кілька днів він звелів привселюдно, під звуки фанфар, оголосити, що одружиться з тією дівчиною, на яку прийдеться соболевий черевичок. Принцові посланці поїхали по всій країні і міряли черевичок… Раптом з’явилася чарівниця, доторкнулася своєю паличною до Попелющиного вбрання, і воно перетворилося на прегарну сукню, ще розкішнішу, ніж та, в якій дівчина була на балі. Потім Попелюшку повезли до палацу, і принц побачив, що вона ще краща, ніж раніше. За кілька день відгуляли весілля».
Принц і справді покохав красуню. За кілька днів він звелів привселюдно, під звуки фанфар, оголосити, що одружиться з тією дівчиною, на яку прийдеться соболевий черевичок. Принцові посланці поїхали по всій країні і міряли черевичок… Раптом з’явилася чарівниця, доторкнулася своєю паличною до Попелющиного вбрання, і воно перетворилося на прегарну сукню, ще розкішнішу, ніж та, в якій дівчина була на балі. Потім Попелюшку повезли до палацу, і принц побачив, що вона ще краща, ніж раніше. За кілька день відгуляли весілля».