Алтай – это музыка жизни. Созвучие сотен голосов ручейков и рек, переливчатые трели миллионов птиц, ласковый шепот ветра, разноголосые песни диких животных и мягкий напев растений, ароматы пестрых и броских цветов, благоухание трав, величественный вид остроконечных гор и милая красота бескрайних равнин, золотые поля пшеницы и многовековые леса, чистое высокое небо и кристальная мудрая вода, и дух свободы, витающий везде, и спокойствие и умиротворение, которыми пропитана эта Земля. Все это сливается здесь в симфонию мира и гармонии.
Алтай – волшебный, сказочный край. Впервые попав сюда, даже самый чёрствый человек не сможет остаться равнодушным к красотам природы. Каждый здесь найдет то, что придется ему по душе. Снежные пики, устремляющиеся в облака или бескрайние равнины, звонкие ручейки и реки или грохочущие водопады.
Но вся эта красота очень хрупка. Все может в один миг рассыпаться на миллионы осколков, если мы не сохраним, если мы не сбережем, если мы не научимся жить в гармонии с собой, ведь именно из-за не согласия с самим собой человек поступает не верно: губит природу и себя. Некоторые люди говорят: «Да, засорение окружающей среды опасно, неправильно, вредно!». А потом идут и мусорят: «Один фантик или бутылка ничего не изменят!». И вот оно, разногласие, дисгармония. Но как достичь гармонии? Прежде всего, нужно обратиться к своему сердцу. И оно подскажет, что здесь нужна любовь. Любовь, которая мир. Любовь к природе, к Родине, к нашему дому - маленькой планете Земля, которая нас приютила и к людям, которые тебя окружают. Но в наше время ни в школе, ни дома не учат любить окружающий мир таким, какой он есть. И пока мы этому ни научимся, мы не сможем сохранить и природу, потому что здесь нужны усилия всех людей, объединенных любовью к своему дому.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
Алтай – это музыка жизни. Созвучие сотен голосов ручейков и рек, переливчатые трели миллионов птиц, ласковый шепот ветра, разноголосые песни диких животных и мягкий напев растений, ароматы пестрых и броских цветов, благоухание трав, величественный вид остроконечных гор и милая красота бескрайних равнин, золотые поля пшеницы и многовековые леса, чистое высокое небо и кристальная мудрая вода, и дух свободы, витающий везде, и спокойствие и умиротворение, которыми пропитана эта Земля. Все это сливается здесь в симфонию мира и гармонии.
Алтай – волшебный, сказочный край. Впервые попав сюда, даже самый чёрствый человек не сможет остаться равнодушным к красотам природы. Каждый здесь найдет то, что придется ему по душе. Снежные пики, устремляющиеся в облака или бескрайние равнины, звонкие ручейки и реки или грохочущие водопады.
Но вся эта красота очень хрупка. Все может в один миг рассыпаться на миллионы осколков, если мы не сохраним, если мы не сбережем, если мы не научимся жить в гармонии с собой, ведь именно из-за не согласия с самим собой человек поступает не верно: губит природу и себя. Некоторые люди говорят: «Да, засорение окружающей среды опасно, неправильно, вредно!». А потом идут и мусорят: «Один фантик или бутылка ничего не изменят!». И вот оно, разногласие, дисгармония. Но как достичь гармонии? Прежде всего, нужно обратиться к своему сердцу. И оно подскажет, что здесь нужна любовь. Любовь, которая мир. Любовь к природе, к Родине, к нашему дому - маленькой планете Земля, которая нас приютила и к людям, которые тебя окружают. Но в наше время ни в школе, ни дома не учат любить окружающий мир таким, какой он есть. И пока мы этому ни научимся, мы не сможем сохранить и природу, потому что здесь нужны усилия всех людей, объединенных любовью к своему дому.
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.