Он был очень высок ростом (1 метр 93 сантиметра) и худощав, что делало его фигуру угловатой. Черты лица президента были резко очерчены, в глаза бросались высокие скулы и впалые щеки, крупный нос и глубоко посаженные глаза. У президента была густая черная шевелюра, своеволие которой приводило в отчаяние парикмахеров. Линкольн позволял себе вольности не только в прическе, но и в одежде. Современники отмечали, что она сидела на нем, как на вешалке, жилет морщился, брюки имели мешковатый вид. Однако костюмы Линкольна всегда отличалась безукоризненной чистотой. e-reading.club
Варварські королівства — держави, створені варварськими народами на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V столітті.
«Варварськими» ці королівства називають тому, що влада у них належала колишнім ватажкам «варварських» племен (зазвичай — германцям), які проголосили себе самостійними володарями — королями. Озброєні одноплемінники володаря становили його військо і селилися на землях, що їм надавав король. Жили германці за своїми старовинними звичаями, і лише згодом ці звичаї були записані. Так з'явилися збірки законів, які історики називають «варварськими правдами».
Объяснение:
Он был очень высок ростом (1 метр 93 сантиметра) и худощав, что делало его фигуру угловатой. Черты лица президента были резко очерчены, в глаза бросались высокие скулы и впалые щеки, крупный нос и глубоко посаженные глаза. У президента была густая черная шевелюра, своеволие которой приводило в отчаяние парикмахеров. Линкольн позволял себе вольности не только в прическе, но и в одежде. Современники отмечали, что она сидела на нем, как на вешалке, жилет морщился, брюки имели мешковатый вид. Однако костюмы Линкольна всегда отличалась безукоризненной чистотой. e-reading.club
Варварські королівства — держави, створені варварськими народами на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V столітті.
«Варварськими» ці королівства називають тому, що влада у них належала колишнім ватажкам «варварських» племен (зазвичай — германцям), які проголосили себе самостійними володарями — королями. Озброєні одноплемінники володаря становили його військо і селилися на землях, що їм надавав король. Жили германці за своїми старовинними звичаями, і лише згодом ці звичаї були записані. Так з'явилися збірки законів, які історики називають «варварськими правдами».