Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
Друзья важны в жизни каждого человека. Это самые близкие и добрые люди, которые придут на в трудную минуту, которым можно доверить любой секрет. Друзья проводят с нами и радостные минуты, они делают праздник еще более ярким и веселым. Я рада, что в моей жизни тоже есть друзья.
Дружба... Что это? Как часто мы задумываемся о том, в чем она заключается? Стараемся быть ближе к людям, от которых исходят теплые волны доброты. Доброта – это честная, чистая и неподдельная любовь к родным и близким. Она не существует в одиночестве, а ходит в компании с благородством и дружбой. Кто они, добрые люди?
Я просто уверена, что самый добрый человек, который встречался на моем жизненном пути – это моя мама. Я удивляюсь ее терпению, умению выслушать и понять, незаметно подсказать решение совсем не решаемой проблемы, удивительным образом успокоить и направить на правильный путь. Она и друг, и учитель, и доктор, и психолог одновременно: головная боль и усталость уходят от ее ласкового слова и добрых рук. Мама прощает все мои промахи и ошибки и исправляет недочеты в моих жизненных ситуациях. Поэтому мамочка – самый добрый и любимый человек, и она всегда в моей жизни.
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
Друзья важны в жизни каждого человека. Это самые близкие и добрые люди, которые придут на в трудную минуту, которым можно доверить любой секрет. Друзья проводят с нами и радостные минуты, они делают праздник еще более ярким и веселым. Я рада, что в моей жизни тоже есть друзья.
Дружба... Что это? Как часто мы задумываемся о том, в чем она заключается? Стараемся быть ближе к людям, от которых исходят теплые волны доброты. Доброта – это честная, чистая и неподдельная любовь к родным и близким. Она не существует в одиночестве, а ходит в компании с благородством и дружбой. Кто они, добрые люди?
Я просто уверена, что самый добрый человек, который встречался на моем жизненном пути – это моя мама. Я удивляюсь ее терпению, умению выслушать и понять, незаметно подсказать решение совсем не решаемой проблемы, удивительным образом успокоить и направить на правильный путь. Она и друг, и учитель, и доктор, и психолог одновременно: головная боль и усталость уходят от ее ласкового слова и добрых рук. Мама прощает все мои промахи и ошибки и исправляет недочеты в моих жизненных ситуациях. Поэтому мамочка – самый добрый и любимый человек, и она всегда в моей жизни.