Это выражение носит абстрактный харатер. имеется в виду что на слуху у людей - кто чаще употребляется в обсуждениях, кому посвящается много литературы. большинство людей творческих посвящают свои вопросы решению какой либо злободневной темы. поэтому чаще всего встречаются в одно и тоже время одинаковые типажи. а типажи как известно свойственны своему времени. но это абстракция. если довольно много людей курят, это не значит что и ваш сын курит. поэтому эти слова я понимаю как некое обобщение, некий абстракционизм
Це доволі цікаве питання, але точної відповіді на нього, напевне, немає. У сучасному життя доводиться бачити клавдіїв і полоніїв, озриків і розенкраеців із гільденстернами. У рекетири пішли за велінням душі Лаерти, а багато сучасних Офелій мріють зніматися в журналах.
А що ж Гамлет? Він був гуманістом, цей світогляд проголошує найвищою цінністю людину, утверджує її права на щастя та гармонійний розвиток. І де це все зараз побачиш? Отже, де в нас хоч якась близькість до Гамлета? „Тоді не було майже жодної людини, яка б не робила далеких мандрівок, не розмовляла б чотирма або п’ятьма мовами, не блищала б у декількох галузях творчости”. Де все це зараз?
Але навіть у ті великі часи Гамлет виголосив свій відомий монолог „Бути чи не бути?”, де висловив сумнів у цінности життя, бо воно так улаштоване, що всюди панують
…батіг і глум завжди,
тирана зло, зухвальство гордія,
принижену любов, законів квіль,
достойників зневагу й копняки,
що чесний терпить гідно від нікчем…
Майже те сам екаже Шекспір від свого імені в сонеті 66. Єдине, що утримує поета, - близька людина, „милий друг”. Але ж і монолог, і сонет 66 напрочуд точно описують наш час. Що цінується зараз? Не особистість, не знання, не талант, а гроші, причому неважливо, яким чином вони дісталися. І якщо колись у нашому житті з’являться люди, які захочуть її виправити, то їм доведеться повторити шлях Гамлета: знайти нову правду та за до друзів передати її людям. А поки що нас поєднує тільки нерозуміння і печаль: невже цього хотіли, коли круто міняли життя?
но это абстракция. если довольно много людей курят, это не значит что и ваш сын курит.
поэтому эти слова я понимаю как некое обобщение, некий абстракционизм
Це доволі цікаве питання, але точної відповіді на нього, напевне, немає. У сучасному життя доводиться бачити клавдіїв і полоніїв, озриків і розенкраеців із гільденстернами. У рекетири пішли за велінням душі Лаерти, а багато сучасних Офелій мріють зніматися в журналах.
А що ж Гамлет? Він був гуманістом, цей світогляд проголошує найвищою цінністю людину, утверджує її права на щастя та гармонійний розвиток. І де це все зараз побачиш? Отже, де в нас хоч якась близькість до Гамлета? „Тоді не було майже жодної людини, яка б не робила далеких мандрівок, не розмовляла б чотирма або п’ятьма мовами, не блищала б у декількох галузях творчости”. Де все це зараз?
Але навіть у ті великі часи Гамлет виголосив свій відомий монолог „Бути чи не бути?”, де висловив сумнів у цінности життя, бо воно так улаштоване, що всюди панують
…батіг і глум завжди,
тирана зло, зухвальство гордія,
принижену любов, законів квіль,
достойників зневагу й копняки,
що чесний терпить гідно від нікчем…
Майже те сам екаже Шекспір від свого імені в сонеті 66. Єдине, що утримує поета, - близька людина, „милий друг”. Але ж і монолог, і сонет 66 напрочуд точно описують наш час. Що цінується зараз? Не особистість, не знання, не талант, а гроші, причому неважливо, яким чином вони дісталися. І якщо колись у нашому житті з’являться люди, які захочуть її виправити, то їм доведеться повторити шлях Гамлета: знайти нову правду та за до друзів передати її людям. А поки що нас поєднує тільки нерозуміння і печаль: невже цього хотіли, коли круто міняли життя?
Объяснение: