По правилам ФИБА, на официальных соревнованиях игроки выступают под номерами с 4-го по 15-й.
Числа «1», «2» и «3» в качестве номеров в настоящее время не используются.
Объяснение:
Среди специальных жестов, используемых судьями по ходу матча, есть и жесты с этими числами: например, когда судья указывает на нарушение «правила трех секунд» или показывает, сколько штрафных бросков должен выполнить игрок пострадавшей команды.
Точно так же, на пальцах, судья показывает секретарю матча номер игрока, который наказывается персональным замечанием.
Чтобы избежать путаницы, было решено номера 1, 2 и 3 упразднить.
Варварські королівства — держави, створені варварськими народами на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V столітті.
«Варварськими» ці королівства називають тому, що влада у них належала колишнім ватажкам «варварських» племен (зазвичай — германцям), які проголосили себе самостійними володарями — королями. Озброєні одноплемінники володаря становили його військо і селилися на землях, що їм надавав король. Жили германці за своїми старовинними звичаями, і лише згодом ці звичаї були записані. Так з'явилися збірки законів, які історики називають «варварськими правдами».
По правилам ФИБА, на официальных соревнованиях игроки выступают под номерами с 4-го по 15-й.
Числа «1», «2» и «3» в качестве номеров в настоящее время не используются.
Объяснение:
Среди специальных жестов, используемых судьями по ходу матча, есть и жесты с этими числами: например, когда судья указывает на нарушение «правила трех секунд» или показывает, сколько штрафных бросков должен выполнить игрок пострадавшей команды.
Точно так же, на пальцах, судья показывает секретарю матча номер игрока, который наказывается персональным замечанием.
Чтобы избежать путаницы, было решено номера 1, 2 и 3 упразднить.
Варварські королівства — держави, створені варварськими народами на території Західної Римської імперії в умовах її розпаду в V столітті.
«Варварськими» ці королівства називають тому, що влада у них належала колишнім ватажкам «варварських» племен (зазвичай — германцям), які проголосили себе самостійними володарями — королями. Озброєні одноплемінники володаря становили його військо і селилися на землях, що їм надавав король. Жили германці за своїми старовинними звичаями, і лише згодом ці звичаї були записані. Так з'явилися збірки законів, які історики називають «варварськими правдами».