Південна Америка — найвологіший материк земної кулі. Над ним випадає удвічі більше опадів, ніж над будь-яким іншим материком. Ця особливість клімату зумовлена циркуляцією повітряних мас. Над значною частиною материка панують вологі екваторіальні повітряні маси — південно-східні й північно-східні пасати «доставляють» вологі повітряні маси з Атлантичного океану. Це безпосередньо впливає на формування багатої природи вологих екваторіальних лісів (сельви), саван і рідколісь. Пасати здатні вільно просуватися вглиб материка, не маючи на своєму шляху перешкод (гір), оскільки рівнинний рельєф переважає. Теплі Гвіанська та Бразильська течії Атлантичного океану додатково насичують повітря вологою І сприяють збільшенню кількості опадів. Вплив Тихого океану в Південній Америці відчутний лише на вузькій смузі західного узбережжя материка. Це пов'язано з гірським бар'єром у вигляді Анд, які перешкоджають проникненню повітряних мас з Тихого океану. Крім того, поблизу західного узбережжя Південної Америки протікає холодна Перуанська течія, яка перешкоджає утворенню опадів. Наслідком цього є утворення пустелі Атакама, де опади надзвичайно рідкісне явище. Таким чином, на природу Південної Америки більший вплив має Атлантичний океан.
Подібно до інших материків тропічних широт, у Південній Америці також панують постійні вітри пасати. Північно-східні пасати приносять на материк багато вологи, оскільки формуються над Атлантичним океаном. Крім того, рівнинний характер рельєфу східної частини материка дає змогу пасатам проникати далеко вглиб південної Америки, аж до Анд. Тому на всій рівнинній території материка в районі дії пасатів випадає 1000-3000 мм опадів.
Велика частина Африки перебуває під впливом субтропічних максимумів і пасатної циркуляції обох півкуль. Пасати Північної півкулі, що приходять із суходолу Євразії, несуть континентальне повітря з низькою відносною вологістю. Пасати Південної півкулі, що приходять з боку Індійського океану, приносять на пІв-денно-східну окраїну материка вологі повітряні маси, які в основному затримуються Драконовими горами. їх східні навітряні схили отримують значну кількість опадів. Однак, просуваючись вглиб материка, вони втрачають вологу і опадів не приносять. Тому, на відміну від Південної Америки, Африку пасати зволожують менше.
Велика частина Африки перебуває під впливом субтропічних максимумів і пасатної циркуляції обох півкуль. Пасати Північної півкулі, що приходять із суходолу Євразії, несуть континентальне повітря з низькою відносною вологістю. Пасати Південної півкулі, що приходять з боку Індійського океану, приносять на пІв-денно-східну окраїну материка вологі повітряні маси, які в основному затримуються Драконовими горами. їх східні навітряні схили отримують значну кількість опадів. Однак, просуваючись вглиб материка, вони втрачають вологу і опадів не приносять. Тому, на відміну від Південної Америки, Африку пасати зволожують менше.