Педагогическая ситуация: Вы являетесь классным руководителем в лингвистической гимназии в 8-м классе. В вашем классе 15 девочек и 9 мальчиков. Класс активно участвует в общешкольной жизни, принимает участие в различных школьных мероприятиях, хотя при проведении совместного досуга (классные часы, поездки и т.д.) между мальчиками и девочками чувствуется разобщенность. В классе два явных лидера – Таня Л. и Максим К. Отношения между ними нейтральные, но периодически возникают трения. Класс при возникновении каких-то конфликтных ситуаций часто делится по гендерному принципу, а не по принципу «кто прав». Отношения с Вами у школьников ровные, уважительные, к Вашему мнению прислушиваются.
Задания:
1) Охарактеризуйте предложенную педагогическую ситуацию: выявите педагогическую проблему в данной ситуации.
2) Какие педагогические задачи, на Ваш взгляд, требуется решить в данной ситуации? Обоснуйте свою позицию.
3) Какие педагогические знания Вам нужны, чтобы решить данные педагогические задачи? Докажите свою точку зрения. Раскройте содержание педагогических понятий, идей, технологий, которые будут определять Ваши действия в данной ситуации.
4) Какие методы, средства, технологии Вы выберите для решения поставленных задач? Аргументируйте свой выбор.
Наслідки війни були катастрофічними для народного господарства більшості країн. Прямі військові втрати воюючих країн становили 208[2] мільярдів доларів і перевищили в 12 разів золотий запас європейських країн. Було знищено третину національного багатства Європи. На війну працювало 40 000 підприємств і 13 000 000 зайнятих у країн Антанти та 10 000 і 6 мільйонів у країнах Троїстого союзу. Лише дві країни — США та Японія у роки війни збільшили національне багатство. США остаточно утвердилися як лідер світового економічного розвитку. Японія встановила монополію на торгівлю у Південно-Східній Азії . На фоні повсюдного падіння цивільного виробництва і життєвого рівня населення йшло зміцнення і збагачення монополій, пов'язаних з військовим виробництвом. На початок 1918 року німецькі монополісти акумулювали як прибуток 10 мільярдів золотих марок, американські — 35 мільярдів золотих доларів. Закріпившись за роки війни, монополії дедалі більше почали визначати шляхи подальшого розвитку, що ведуть до катастрофи західну цивілізацію. Підтвердженням цього є тези виникнення та поширення фашизму.
У роки війни вперше було запроваджено державне регулювання в масштабах національних господарств. Практично у всіх країнах склалася етатистська система економічних відносин. Частка державних видатків в економіці більшості європейських країн, що воювали, становила понад 50 %.
Після воєнний економічний розвиток країн світу визначався укладенням ряду договорів, що склали Версальську — Вашингтонську систему, в якій центральне місце зайняв Версальський договір, підписаний 1919 року 27 країнами — переможцями і Німеччиною.
США за роки Першої світової війни перетворилося на високо розвинуту індустріальну державу, наймогутнішу країну світової економіки, національне багатство якої зросло на 40 %, де було сконцентровано 1/2 золотого запасу світу, вартість промислової продукції збільшилась з 23,9 до 62 мільярдів доларів. Пришвидшився процес концентрації промисловості та банківської системи. На початку 1920-х 2/3 промислового виробництва та 50 % працівників було сконцентровано у найбільших монополіях. США вступили у війну у квітні 1917 року. Статус нейтральної країни дав їм змогу постачати країнам, що воювали, військові матеріали, продовольство, сировину. Обсяги зовнішньої торгівлі зросли вдвічі, вартість експорту — втричі (з 2,4 до 7,9 мільярдів доларів).
США вжили систему заходів щодо врегулювання економіки: надали монополіям державні замовлення, кредити, спрямувала державні інвестиції в галузі, пов'язані з військовим виробництвом, створили управління з контролю над сферами економіки, діяльність яких контролювала військово-промислова рада.
Змінився міжнародний фінансовий статус США. Країна ліквідувала майже половину заборгованості, стала кредитором багатьох держав на загальну суму 15 мільярдів доларів. США встановили своє економічне панування в Латинській Америці, торгівля з країнами якої впродовж 1913—1920 років збільшилась на 40 %.
(переводила все через переводчик,узбекским не владею, надеюсь )