●: 1) Изучать Вселенную можно различными путями: наблюдая и изучая объекты,
находящиеся за пределами нашей планеты, а также при экспериментальных физических установок, позволяющих изучать материю на уровне атомов, атомных ядер и ещё глубже.
Астрономия — наука, изучающая движение, строение, происхождение и развитие небесных тел и их систем.
Физика микромира — наука, занимающаяся изучением явлений, происходящих на уровне размеров порядка микромира и ниже.
Астрофизика — наука, изучающая небесные тела, их системы и пространство между ними на основе исследования происходящих во Вселенной физических процессов и явлений.
Для того чтобы изучать спектр электромагнитных волн, существующих в космическом пространстве, необходимо проводить астрономические наблюдения за пределами атмосферы нашей планеты.
Инфракрасные обсерватории
Наблюдения в инфракрасных лучах позволяют учёным обнаруживать так называемые тёплые объекты, включая планетарные системы и межзвёздную пыль. Благодаря инфракрасным космическим телескопам учёным удаётся обнаруживать скрытые звёздные объекты и изучать такие процессы, как рождение звёзд и целых галактик.
Космический телескоп «Хаббл»
Самым известным космическим телескопом является космический телескоп «Хаббл», работающий в оптическом диапазоне. Благодаря ему были расширены представления о строении и эволюции
Вселенной, пересмотрены старые теории и построены новые, более точно объясняющие различные астрономические явления.
Рентгеновские обсерватории
Существуют космические рентгеновские обсерватории для поиска и регистрации различных рентгеновских источников в космосе. Рентгеновские лучи показывают места наиболее высокоэнергетических событий во Вселенной — сверхновые звёзды, чёрные дыры, нейтронные звёзды, раскалённый газ и др.
Комплексные исследования
Программа организации НАСА «Великие обсерватории» объединяет возможности космического телескопа «Хаббл», инфракрасного телескопа «Спитцер» и рентгеновской обсерватории «Чандра», снимки которых доступны не только учёным, но и всем, кто интересуется астрономией. Для того чтобы изучать структуру материи на расстояниях, существенно меньших размеров протона, получать в лабораторных условиях температуру и плотность вещества, сравнимые с теми, которые были на ранних стадиях
развития Вселенной, создаются гигантские физические установки, называемые коллайдерами. Одной из таких организаций является Европейский центр ядерных исследований (ЦЕРН), расположенный недалеко от швейцарского города Женева. Основным проектом на
данный момент в ЦЕРНе является Большой адронный коллайдер (LHC). Ещё одним крупнейшим мировым научным
центром является Брукхейвенская национальная лаборатория, расположенная близ Нью-Йорка (США). Базовой установкой этой лаборатории является Релятивистский коллайдер тяжёлых ядер (RHIC). В России в городе Дубна расположен ещё один из крупнейших мировых научных центров Объединённый институт ядерных исследований (ОИЯИ). Основной установкой является ускоритель заряженных частиц — циклотрон.
2) проходит через 13 созвездий,Змееносца и 12 зодиакальных,по числу месяцев в году: Овен,Телец,Близнецы,Рак,Лев,Дева,Весы,Скорпион,Стрелец,Козерог,Водолей и Рыбы
4) Горизонтальная система координат :40, или горизонтная система координат :30 — это система небесных координат, в которой основной плоскостью является плоскость математического горизонта, а полюсами — зенит и надир.
5) Поскольку при наблюдениях с Земли на движение планет вокруг Солнца накладывается еще и движение Земли по своей орбите, планеты перемещаются по небосводу то с востока на запад (прямое движение), то с запада на восток (попятное движение).
6) Различают четыре основных фазы Луны: новолуние, первая четверть, полнолуние и последняя четверть.
Матеріальний світ складається із структурних об'єктів, які знаходяться в русі і розвитку, що представляють собою процеси, які розгортаються за певними етапами.
Найбільш загальна характеристика простору - властивість об'єкта бути протяжним, займати місце серед інших, межувати з іншими об'єктами.
Порівняння різних тривалостей, що виражають швидкість розгортання процесів, їх ритм і темп є поняттям часу.
Категорії простору і часу виступають як форми буття матерії. Існує дві концепції простору і часу:
субстанціальна - розглядає простір і час як особливі сутності, які існують самі по собі, незалежно від матеріальних об'єктів (Демокріт, Епікур, Ньютон);
реляційна - розглядає простір і час як особливі відносини між об'єктами і процесами і поза ними не існує (Лейбніц).
Загальні властивості простору і часу: об'єктивність і незалежність від свідомості людини; абсолютність як атрибутів матерії; нерозривний зв'язок один з одним і з рухом матерії; залежність від структурних відносин і процесів розвитку в матеріальних системах; єдність перериваної і безперервного в їх структурі; кількісна та якісна нескінченність.
Розрізняють метричні (тобто пов'язані з вимірами) і топологічні (наприклад, зв'язність, симетрія простору і безперервність, одномірність, необоротність часу) властивості простору і часу.
Топологічні характеристики описують: переривчастість і безперервність, розмірність, свяеность, орієнтовність.
Метричні характеристики: кривизну, кінцівку і біс-конечносгь, изотропность, гомогенність.
Загальні властивості простору: протяжність, що означає рядоположенность і співіснування різних елементів (точок, відрізків, обсягів і i: n.), Можливість додавання до кожного даного елементу деякого наступного елементу або можливість зменшення числа елементів; зв'язність і безперервність; тривимірність.
З протяжністю простору нерозривно пов'язані його метричні властивості, які виражають особливості зв'язку просторових елементів, порядок і кількісні закони цих зв'язків.
Специфічні (локальні) властивості простору: симетрія і асиметрія, конкретна форма і розміри, місце розташування, відстань між тілами, просторовий розподіл речовини і поля, межі, що визначають різні системи.
Загальні властивості часу: об'єктивність; нерозривний зв'язок з матерією і її атрибутами; тривалість; одномірність і асиметричність; незворотність і спрямованість від минулого до майбутнього.
Специфічними властивостями часу є конкретні періоди існування тіл від виникнення до переходу в якісно інші форми, одночасність подій, яка завжди відносна, ритм процесів, швидкість зміни станів, темпи розвитку, тимчасові відносини між різними циклами в структурі систем.
Теорія А. Ейнштейна довела, що в реальному фізичному світі просторові і тимчасові інтервали змінюються при переході від однієї системи відліку до іншої.
Теорія відносності вивела глибокий зв'язок між простором і часом, показавши, що в природі існує єдиний простір - час, а окремо простір і окремо час виступають як його своєрідні проекції, на які воно по-різному розщеплюється в залежності від характеру руху тіл.
✔ответ ✔
●: 1) Изучать Вселенную можно различными путями: наблюдая и изучая объекты,
находящиеся за пределами нашей планеты, а также при экспериментальных физических установок, позволяющих изучать материю на уровне атомов, атомных ядер и ещё глубже.
Астрономия — наука, изучающая движение, строение, происхождение и развитие небесных тел и их систем.
Физика микромира — наука, занимающаяся изучением явлений, происходящих на уровне размеров порядка микромира и ниже.
Астрофизика — наука, изучающая небесные тела, их системы и пространство между ними на основе исследования происходящих во Вселенной физических процессов и явлений.
Для того чтобы изучать спектр электромагнитных волн, существующих в космическом пространстве, необходимо проводить астрономические наблюдения за пределами атмосферы нашей планеты.
Инфракрасные обсерватории
Наблюдения в инфракрасных лучах позволяют учёным обнаруживать так называемые тёплые объекты, включая планетарные системы и межзвёздную пыль. Благодаря инфракрасным космическим телескопам учёным удаётся обнаруживать скрытые звёздные объекты и изучать такие процессы, как рождение звёзд и целых галактик.
Космический телескоп «Хаббл»
Самым известным космическим телескопом является космический телескоп «Хаббл», работающий в оптическом диапазоне. Благодаря ему были расширены представления о строении и эволюции
Вселенной, пересмотрены старые теории и построены новые, более точно объясняющие различные астрономические явления.
Рентгеновские обсерватории
Существуют космические рентгеновские обсерватории для поиска и регистрации различных рентгеновских источников в космосе. Рентгеновские лучи показывают места наиболее высокоэнергетических событий во Вселенной — сверхновые звёзды, чёрные дыры, нейтронные звёзды, раскалённый газ и др.
Комплексные исследования
Программа организации НАСА «Великие обсерватории» объединяет возможности космического телескопа «Хаббл», инфракрасного телескопа «Спитцер» и рентгеновской обсерватории «Чандра», снимки которых доступны не только учёным, но и всем, кто интересуется астрономией. Для того чтобы изучать структуру материи на расстояниях, существенно меньших размеров протона, получать в лабораторных условиях температуру и плотность вещества, сравнимые с теми, которые были на ранних стадиях
развития Вселенной, создаются гигантские физические установки, называемые коллайдерами. Одной из таких организаций является Европейский центр ядерных исследований (ЦЕРН), расположенный недалеко от швейцарского города Женева. Основным проектом на
данный момент в ЦЕРНе является Большой адронный коллайдер (LHC). Ещё одним крупнейшим мировым научным
центром является Брукхейвенская национальная лаборатория, расположенная близ Нью-Йорка (США). Базовой установкой этой лаборатории является Релятивистский коллайдер тяжёлых ядер (RHIC). В России в городе Дубна расположен ещё один из крупнейших мировых научных центров Объединённый институт ядерных исследований (ОИЯИ). Основной установкой является ускоритель заряженных частиц — циклотрон.
2) проходит через 13 созвездий,Змееносца и 12 зодиакальных,по числу месяцев в году: Овен,Телец,Близнецы,Рак,Лев,Дева,Весы,Скорпион,Стрелец,Козерог,Водолей и Рыбы
4) Горизонтальная система координат :40, или горизонтная система координат :30 — это система небесных координат, в которой основной плоскостью является плоскость математического горизонта, а полюсами — зенит и надир.
5) Поскольку при наблюдениях с Земли на движение планет вокруг Солнца накладывается еще и движение Земли по своей орбите, планеты перемещаются по небосводу то с востока на запад (прямое движение), то с запада на восток (попятное движение).
6) Различают четыре основных фазы Луны: новолуние, первая четверть, полнолуние и последняя четверть.
7) прикрепил фото
Простір і час як філософські категорії
Матеріальний світ складається із структурних об'єктів, які знаходяться в русі і розвитку, що представляють собою процеси, які розгортаються за певними етапами.
Найбільш загальна характеристика простору - властивість об'єкта бути протяжним, займати місце серед інших, межувати з іншими об'єктами.
Порівняння різних тривалостей, що виражають швидкість розгортання процесів, їх ритм і темп є поняттям часу.
Категорії простору і часу виступають як форми буття матерії. Існує дві концепції простору і часу:
субстанціальна - розглядає простір і час як особливі сутності, які існують самі по собі, незалежно від матеріальних об'єктів (Демокріт, Епікур, Ньютон);
реляційна - розглядає простір і час як особливі відносини між об'єктами і процесами і поза ними не існує (Лейбніц).
Загальні властивості простору і часу: об'єктивність і незалежність від свідомості людини; абсолютність як атрибутів матерії; нерозривний зв'язок один з одним і з рухом матерії; залежність від структурних відносин і процесів розвитку в матеріальних системах; єдність перериваної і безперервного в їх структурі; кількісна та якісна нескінченність.
Розрізняють метричні (тобто пов'язані з вимірами) і топологічні (наприклад, зв'язність, симетрія простору і безперервність, одномірність, необоротність часу) властивості простору і часу.
Топологічні характеристики описують: переривчастість і безперервність, розмірність, свяеность, орієнтовність.
Метричні характеристики: кривизну, кінцівку і біс-конечносгь, изотропность, гомогенність.
Загальні властивості простору: протяжність, що означає рядоположенность і співіснування різних елементів (точок, відрізків, обсягів і i: n.), Можливість додавання до кожного даного елементу деякого наступного елементу або можливість зменшення числа елементів; зв'язність і безперервність; тривимірність.
З протяжністю простору нерозривно пов'язані його метричні властивості, які виражають особливості зв'язку просторових елементів, порядок і кількісні закони цих зв'язків.
Специфічні (локальні) властивості простору: симетрія і асиметрія, конкретна форма і розміри, місце розташування, відстань між тілами, просторовий розподіл речовини і поля, межі, що визначають різні системи.
Загальні властивості часу: об'єктивність; нерозривний зв'язок з матерією і її атрибутами; тривалість; одномірність і асиметричність; незворотність і спрямованість від минулого до майбутнього.
Специфічними властивостями часу є конкретні періоди існування тіл від виникнення до переходу в якісно інші форми, одночасність подій, яка завжди відносна, ритм процесів, швидкість зміни станів, темпи розвитку, тимчасові відносини між різними циклами в структурі систем.
Теорія А. Ейнштейна довела, що в реальному фізичному світі просторові і тимчасові інтервали змінюються при переході від однієї системи відліку до іншої.
Теорія відносності вивела глибокий зв'язок між простором і часом, показавши, що в природі існує єдиний простір - час, а окремо простір і окремо час виступають як його своєрідні проекції, на які воно по-різному розщеплюється в залежності від характеру руху тіл.