Шекспірівське питання — проблема авторства корпусу творів, що приписуються Вільяму Шекспіру. Назва виникла за аналогією з гомерівським питанням.
Про життя Шекспіра відомо мало, як і про більшість інших англійських драматургів епохи правління Єлизавети I, особистим життям яких сучасники не цікавилися. Існує точка зору, так зване антистретфордіанство, прибічники якої заперечують авторство відомого з джерел актора Шекспіра зі Стретфорда і вважають, що «Вільям Шекспір» — це псевдонім, під яким ховалася інша особа або група осіб (скоріше за все, з відома реального Шекспіра зі Стретфорда). При цьому, враховуючи, що низка сучасників приписують шекспірівські твори саме Шекспіру зі Стретфорда, зазвичай ці версії містять ту чи іншу теорію змови.
Недвозначне заперечення традиційної точки зору відомо з 1848 року (Гарт), хоча низка авторів простежує ті чи інші натяки на шекспірівське питання й у більш ранній літературі (з XVIII ст.). Водночас, серед антистретфордіанців немає єдності відносно того, хто саме був справжнім автором (авторами) шекспірівських творів. На сьогодні кількість кандидатур, запропонованих різними дослідниками цього питання, становить близько 80.
«Антистретфордіанська» точка зору на авторство Шекспіра консенсусом академічних науковців відкидається повністю як така, що суперечить стандартам наукового дослідження, проте вона стала дуже відомою у культурі і стимулювала шекспірознавство.
Земная кора представляет верхнюю твердую оболочку земли. На протяжении долгого времени ученые со всего мира стараются ее изучить. Сегодня это наиболее актуально, так как в условиях недостатка минеральных ресурсов необходимо искать новые месторождения. Этим и многими другими задачами и занимаются ученые, изучающие земную кору.
Существует три основных метода изучения земной коры:
путем наблюдения за обнажением горных пород;
при бурения скважин;
сейсмическим методом.
Обнажение горных пород
Как понятно из названия метода, ученые изучают выход пород на земную поверхность (в оврагах, в долинах рек, в карьерах, на шахтах и в горах).
Изучают породы следующим образом: изначально их очищают от лишнего напыления, затем описывают и фотографируют. После этого берут пробы для последующего изучения в лаборатории. Это необходимо для определения химического состава, происхождения и возраста.
Во время исследования ученые особенно обращают внимание на состав и мощность пород, а также на порядок их расположения.
Бурение скважин
Подобный метод позволяют ученым проникнуть в глубь планеты. В процессе бурения извлекают керн, на основе которого определяют состав и строение пород. Затем исследователи строят чертеж пробуренной местности - разрез.
Именно сопоставление этих разрезов позволяет понять, как расположены породы и как правильно составить геологическую карту.
Самой известная и глубокая скважина (в мире) находится на Кольском полуострове (12262м). Здесь был произведен целый ряд открытий, ее бурение было приостановлено еще в 90-е годы. В 2008 году объект был заброшен.
Если говорить о минусах данного метода, то надо отметить, что он позволяет изучить только поверхностный слой. Например, даже при бурении Кольской скважины исследователей дошли только до гранитного слоя.
Сейсмический метод
В процессе данного исследования ученые порождают специальные волны на поверхности земли при взрывов и отмечают время, за которое волны вернулись назад. Для этого применяется прибор сейсмограф.
Различаются два вида волн. Продольные перемещаются во всех средах, а поперечные волны только в твердой среде.
При сейсмических волн можно узнать, с какой скоростью рас волны, а затем по этому времени определить глубину пород.
При этого метода можно изучать породы на достаточно большой глубине.
Шекспірівське питання — проблема авторства корпусу творів, що приписуються Вільяму Шекспіру. Назва виникла за аналогією з гомерівським питанням.
Про життя Шекспіра відомо мало, як і про більшість інших англійських драматургів епохи правління Єлизавети I, особистим життям яких сучасники не цікавилися. Існує точка зору, так зване антистретфордіанство, прибічники якої заперечують авторство відомого з джерел актора Шекспіра зі Стретфорда і вважають, що «Вільям Шекспір» — це псевдонім, під яким ховалася інша особа або група осіб (скоріше за все, з відома реального Шекспіра зі Стретфорда). При цьому, враховуючи, що низка сучасників приписують шекспірівські твори саме Шекспіру зі Стретфорда, зазвичай ці версії містять ту чи іншу теорію змови.
Недвозначне заперечення традиційної точки зору відомо з 1848 року (Гарт), хоча низка авторів простежує ті чи інші натяки на шекспірівське питання й у більш ранній літературі (з XVIII ст.). Водночас, серед антистретфордіанців немає єдності відносно того, хто саме був справжнім автором (авторами) шекспірівських творів. На сьогодні кількість кандидатур, запропонованих різними дослідниками цього питання, становить близько 80.
«Антистретфордіанська» точка зору на авторство Шекспіра консенсусом академічних науковців відкидається повністю як така, що суперечить стандартам наукового дослідження, проте вона стала дуже відомою у культурі і стимулювала шекспірознавство.
Объяснение:
Земная кора представляет верхнюю твердую оболочку земли. На протяжении долгого времени ученые со всего мира стараются ее изучить. Сегодня это наиболее актуально, так как в условиях недостатка минеральных ресурсов необходимо искать новые месторождения. Этим и многими другими задачами и занимаются ученые, изучающие земную кору.
Существует три основных метода изучения земной коры:
путем наблюдения за обнажением горных пород;
при бурения скважин;
сейсмическим методом.
Обнажение горных пород
Как понятно из названия метода, ученые изучают выход пород на земную поверхность (в оврагах, в долинах рек, в карьерах, на шахтах и в горах).
Изучают породы следующим образом: изначально их очищают от лишнего напыления, затем описывают и фотографируют. После этого берут пробы для последующего изучения в лаборатории. Это необходимо для определения химического состава, происхождения и возраста.
Во время исследования ученые особенно обращают внимание на состав и мощность пород, а также на порядок их расположения.
Бурение скважин
Подобный метод позволяют ученым проникнуть в глубь планеты. В процессе бурения извлекают керн, на основе которого определяют состав и строение пород. Затем исследователи строят чертеж пробуренной местности - разрез.
Именно сопоставление этих разрезов позволяет понять, как расположены породы и как правильно составить геологическую карту.
Самой известная и глубокая скважина (в мире) находится на Кольском полуострове (12262м). Здесь был произведен целый ряд открытий, ее бурение было приостановлено еще в 90-е годы. В 2008 году объект был заброшен.
Если говорить о минусах данного метода, то надо отметить, что он позволяет изучить только поверхностный слой. Например, даже при бурении Кольской скважины исследователей дошли только до гранитного слоя.
Сейсмический метод
В процессе данного исследования ученые порождают специальные волны на поверхности земли при взрывов и отмечают время, за которое волны вернулись назад. Для этого применяется прибор сейсмограф.
Различаются два вида волн. Продольные перемещаются во всех средах, а поперечные волны только в твердой среде.
При сейсмических волн можно узнать, с какой скоростью рас волны, а затем по этому времени определить глубину пород.
При этого метода можно изучать породы на достаточно большой глубине.