Представитель АО «Перспектива» Афанасьев приехал в ООО «Стандарты» с доверенностью, содержащей полномочия на получение товара. Работник ООО «Стандарты» при проверке документов у Афанасьева обратил внимание последнего на неправильность оформления доверенности: доверенность не была скреплена печатью АО, не была нотариально удостоверена и в ней не был указан срок ее действия.Дайте юридическую оценку возникшей ситуации
В позвоночном канале проходит спинной мозг. Между первым шейным позвонком и большим затылочным отверстием черепа спинной мозг плавно переходит в продолговатый мозг. В продолговатом мозге находятся жизненно-важные центры (дыхание, сердечная деятельность, сосудистый тонус и др). Когда человеку сворачивают шею, то происходит перелом шейных позвонков с прямым повреждением продолговатого мозга, либо перекрут спинного мозга, влекущий за собой перекрут и повреждение продолговатого мозга. Отключаются жизненно-важные центры. Прекращается дыхание, сердечная деятельность. Человек мгновенно теряет сознание, от кислородной недостаточности в мозге наступает клиническая смерть, затем биологическая смерть.
Объяснение:
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.