Прочитайте. вычеркните в скобках неподходящие по
смыслу слова.
(измерение, изучение, исправление) системы (саморегу-
лирования, самообразования, самообеспечения) в челове-
ческом обществе — (сложная, нужная, особая) из-
за наличия у каждого человека собственных (действий,
реакций, целей). ,
Crăciunul este o vacanță atât de distractivă. Pentru că fiecare își dăruiește cadouri reciproc. Personajul principal al Crăciunului este Moș Crăciun. Moș Crăciun este foarte amabil și drăguț. Îmi place foarte mult Crăciunul, pentru că este o sărbătoare magică.
Объяснение:
ПЕРЕВОД: Рождество это такой весёлый праздник. Потому-что все дарят друг-другу подарки. Самый главный персонаж Рождество это - Санта Клаус. Санта Клаус очень добрый и хороший. Я очень люблю Рождество Потому что это волшебный праздник.
Романтизм як літературний напрям виникає на межі XVIII і XIX століть, в епоху переходу від феодального ладу до буржуазного. Становлення романтизму в літературі відбувається під час і після Французької буржуазної революції 1789-1794 років. Ця революція стала найважливішим моментом в історії не тільки Франції, але й інших країн. Значення історичного досвіду Французької буржуазної революції для XIX століття дуже велике. Крах феодально-дворянського світу торжество нових соціальних відносин викликали важливі зрушення у свідомості людей.
Як ідейно-художній напрям, романтизм відбив розлад мрії і дійсності, породжений сукупністю соціально-політичних причин, характерних для рубежу XVIII-XIX століть. У романтичному мистецтві проявилися незадоволеність результатами Французької революції, розчарування в буржуазній цивілізації, у соціальному, політичному і науковому прогресі, в ідеології просвітителів, чиї ідеали й обіцянки не могли бути реалізовані в буржуазному суспільстві.
Романтизм – прагнення до природного, викликане бажанням романтиків порвати з нормами, приписами класицизму, який різко розмежовував високий і низький стилі, трагічний і комічний. Умовним класичним нормам романтики протиставляли «життєву правду», проте її слід було зображати з максимальною виразністю і «екстравагантністю». Істотні особливості романтичного світовідчуття проявилися в етиці бунтарської індивідуальності, іронічній самооцінці, запереченні філософії, створенні нових уявлень про народності і історизми. У центрі романтичного мистецтва перебуває особистість, спрага зрозуміти закони суспільства і змінити їх. Ідеалом романтичної особистості стає свобода, хоча вона веде до загибелі. Характерними стилістичними прикладами романтизму стають гротеск і іронія.
У романтиків були різні філософські та політичні переконання та естетичні смаки. Особливості романтичного мистецтва є переважання в ньому суб’єктивно-ліричного початку і зображення духовних переживань особистості. Романтична лірика – це, переважно, лірика настрою. Новаторство романтизму полягає в полеміці з основоположними ідеями просвітницької естетики. Романтики відстоювали свободу поета в оригінальному художньому образному вираженні своїх думок і почуттів. Визнаним вождем європейського романтизму був Байрон. Протиріччя часу породили парадокс позицій, які і займав Байрон.
Основний мотив свого часу, мотив розчарування Байрон висловив в образі загадкового, зануреного в нудьгу героя, що отримав назву байронічного. Епоха Байрона не завершилася з його смертю.
Демократичні ідеї пізнього романтизму знайшли вираження у творчості Гейне. Особливе місце займав і Гофман. Письменник відмовлявся від багатьох ілюзій, властивостей романтизму.