Put the verbs into the past simple. Write the correct verb forms. Then match the questions to the answers. Write only the number (1, 2, 3…)
1. What film last time? (see/ Kelly)
2. What for breakfast? (you/have)
3. Why these people to your party? (invite/ you)
По Смоленской дороге — леса, леса, леса.
По Смоленской дороге — столбы, столбы, столбы.
Над Смоленской дорогою, как твои глаза, —
две вечерних звезды — голубых моих судьбы.
По Смоленской дороге — метель в лицо, в лицо,
все нас из дому гонят дела, дела, дела.
Может, будь понадежнее рук твоих кольцо —
покороче б, наверно, дорога мне легла.
По Смоленской дороге — леса, леса, леса.
По Смоленской дороге — столбы гудят, гудят.
На дорогу Смоленскую, как твои глаза,
две холодных звезды голубых глядят, глядят.
Песня «По смоленской дороге» написана Булатом Окуджавой в 1960 и посвящена Ж.Б. - молоденькой актрисе Жанне Болотовой, огромные голубые глаза которой не оставили поэта равнодушным.
Но она вечном – о трудной любви и ее роли в судьбе. О непонимании, разладе, отсутствии взаимности. О стремлении с дел и километров побороть чувство - и о невозможности сделать это. Тяготы дороги и метель в лицо не мешают ощущать присутствие любимого человека. Не его глаза сравниваются со звездами, наоборот, звезды – с любимыми, но холодными глазами.
Тема: дорожные размышления о любви и разлуке.
Идея: любовь вплетена в судьбу.
Композиция стихотворения подчинена ходу размышлений. В первой строфе вечерние звезды ассоциируются с глазами любимой, от их выражения зависит судьба лирического героя. Вторая строфа пронизана озареньем, что если бы его любили, судьба, может, была бы проще и легче. Но никто не удержал, не обнадежил. И третья строфа с болью констатирует холод.
Основным художественным приемом - указывающим на принадлежность к песенному жанру - является повтор. «Смоленская дорога» и ее приметы (столбы и леса по обочинам) повторяются неоднократно.
Эпитеты холодные и вечерние голубые звезды.
Сравнение: звезды, как глаза.
Метафоры: кольцо руки, и, наверное, дорога –судьба..
Рифмы в строфах перекрестные: 1-3; 2-4. Мужские: акцент на последний слог.
Ритмика своеобразная. В каждой строчке три анапестовые стопы, а затем две ямбовых. Но т.к. это песня, получается мелодично и выразительно.
Бардовская песня – особый жанр. Здесь достигается полное единство слов, мелодии и исполнения. Личность автора проявляется в полной мере. Но каждый, напевая эти строки, вкладывает в них что-то свое, частичку своей души, судьбы, характера. «По смоленской дороге» я часто напеваю одна и всегда готова подхватить.
Подробнее - на -
Объяснение:
Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його". А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров'я!". Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює... Що викликає сміх у комедії Мольєра? Сміх викликає бажання головного героя комедії пана Журдсна вибитися у шляхтичі.
Пан Журден розбагатів на торгівлі тканинами. Цією ж справою займався і його батько. Його дружина, пані Журден, також дочка купця. Однак новобагатько соромиться свого походження і робить усе можливе, щоб навчитися хороших манер, здобути освіту і близько зійтися з представниками вищого світу.
Бажання стати шляхетним дворянином засліплює розум пана Журдена. Він наймає цілу купу учителів, намагається бути схожим на дворян в одязі, звичках, манерах.
Очманілий пан Журден не помічає, що оточуючі глузують, а іноді навіть і знущаються з нього. Кожний із чотирьох учителів переконує пана Журдена в необхідності вивчення саме його предмета. Недоброчесний учитель музики визнає, що Журден є тією людиною, гаманець якої може стати легкою здобиччю. "Ми знайшли саме такого чоловіка, якого нам треба! Його фантазія — удавати із себе галантного шляхтича скарб для нас!" — стверджує він.