На нашей родной планете накопилось столько грязи, столько нечистот. Страны ссорятся между собой, затевают какие-то интриги, а от этого в результате страдают мирные граждане! А люди. Ссорятся между собой, пытаясь сделать друг другу ещё хуже. Злорадствуют над бедами других людей, хотя могли бы им Вокруг грязь, бескультурье, окурки бутылки, шприцы! Во что же мы превращаемся? Что же будет с нами и что мы оставим своим потомкам? Я мечтаю о том, чтобы прекратилось это безумие! Чтобы люди начали задумываться о своём предназначение. Чтобы все все войны, убийства, насилия, вандализм исчезли! Чтобы богатые делились с бедными. Чтобы каждый ребенок имел хороших, достойных родителей, которые научат их жить с пользой для своей Родины и с пользой для своих потомков! Чтобы всё изменить в мире, нужно начать прежде всего с воспитания самого себя.
Настала весна. Нарешті, було чути перегукування пташок. Маленький Сергій, йдучи по вулиці, щось тихенько наспівував. Аж раптом почув тихенький писк з кущів. Заглянувши туди, побачив синичку, і тільки розгледівши її , побачив зламане крило. Ця жовто груда пташечка відразу приглянулась хлопчику. Вона була маленька, з тендітним чорним дзьобиком, синенькою голівкою і , надиво, гострими кігтиками. Взявши пташину до рук він відчув м"якенький пух на животику синички, а заглянувши до її чорних ,наче вуглики, оченят, не міг залишити пташку в біді. Сергійко обережно заховав синичку в куртку і побіг додому.Пролунав дзвінок в двері. На порозі стояв розхристаний сергій і якось дивно посміхався. - Що сталось? - спитала мама. - Мамо, поглянь, кого я знайшов! Їй потрібна до пригортаючи пташку сказав хлопчик. - Гаразд. Давай ми її відвеземо до ветеринара. ми ж не лікарі. Добре? - Добре! - на крик радощів прийшов тато. - Що сталось? - занепокоїно спитав батько - Татку, татку , дивись, я знайшов поранену пташечку і ми повеземо її до ветеринара! - Ну це добре, що ти вирішив до крихітці. Ти справжній чоловік! - посміхнувшись наостанок сказав тато. Через кілька тижнів Сергійко з батьками відпустили синичку на волю. Хлопчик пообіцяв їй, що буде допомагати усім тваринам, а вона прилітала до віконечка малого і її підгодовували. Так і зажили з дружбою синички.
Я мечтаю о том, чтобы прекратилось это безумие! Чтобы люди начали задумываться о своём предназначение. Чтобы все все войны, убийства, насилия, вандализм исчезли! Чтобы богатые делились с бедными. Чтобы каждый ребенок имел хороших, достойных родителей, которые научат их жить с пользой для своей Родины и с пользой для своих потомков!
Чтобы всё изменить в мире, нужно начать прежде всего с воспитания самого себя.
Маленький Сергій, йдучи по вулиці, щось тихенько наспівував. Аж раптом почув тихенький писк з кущів. Заглянувши туди, побачив синичку, і тільки розгледівши її , побачив зламане крило. Ця жовто груда пташечка відразу приглянулась хлопчику. Вона була маленька, з тендітним чорним дзьобиком, синенькою голівкою і , надиво, гострими кігтиками. Взявши пташину до рук він відчув м"якенький пух на животику синички, а заглянувши до її чорних ,наче вуглики, оченят, не міг залишити пташку в біді.
Сергійко обережно заховав синичку в куртку і побіг додому.Пролунав дзвінок в двері. На порозі стояв розхристаний сергій і якось дивно посміхався.
- Що сталось? - спитала мама.
- Мамо, поглянь, кого я знайшов! Їй потрібна до пригортаючи пташку сказав хлопчик.
- Гаразд. Давай ми її відвеземо до ветеринара. ми ж не лікарі. Добре?
- Добре! - на крик радощів прийшов тато.
- Що сталось? - занепокоїно спитав батько
- Татку, татку , дивись, я знайшов поранену пташечку і ми повеземо її до ветеринара!
- Ну це добре, що ти вирішив до крихітці. Ти справжній чоловік! - посміхнувшись наостанок сказав тато.
Через кілька тижнів Сергійко з батьками відпустили синичку на волю. Хлопчик пообіцяв їй, що буде допомагати усім тваринам, а вона прилітала до віконечка малого і її підгодовували. Так і зажили з дружбою синички.