Найулюбленіший еллінський герой (нащадок богів і людей) Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. І нині створюються мультиплікаційні фільми та комп'ютерні ігри про подвиги Геракла (Геркулеса, як його називали римляни).
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
Зевс із нетерпінням чекав на народження Геракла, який мав до олімпійцям перемогти у війні з гігантами. Він знав наперед, що його син стане неперевершеним еллінським героєм. Та не так гадала Гера. У день, коли повинен був народитися Геракл, Зевс перед богами-олімпійцями став похвалятися тим, що малюк з його нащадків, який у цей день з'явиться на світ, буде володарем Мікен. Однак хитра Гера вдала, що не вірить у похваляння чоловіка і при свідках попросила Зевса поклястися незламною клятвою богів, що саме так і буде. А Зевс, не помітивши підступу, таку клятву дав. Тоді Гера затримала пологи Алкмени і прискорила народження Еврисфея, сина цариці Мікен, який дійсно доводився Зевсові нащадком — правда, правнуком, а не сином, як Геракл. Аж тоді Зевс збагнув, як його ошукано, та було вже пізно — клятву не можна було порушувати. Так володарем Мікен став хирлявий і боягузливий Еврисфей, а Геракл ще й повинен був йому служити. Та Гері й цього було мало — вона задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем.
Із Гераклом пов'язаний цікавий еллінський міф про виникнення сузір'я, яке ми називаємо Чумацьким (або Молочним) Шляхом. Зевс, ще до народження Геракла, мріяв зробити сина безсмертним. Однак для цього той мав не лише бути сином бога, а й хоча б раз напитися молока богині. Тому хтось з олімпійців хитро підсунув немовля в ліжко до Гери вночі, коли та спала, щоб воно, не розбудивши богиню, напилося її молока. Але малий пустун почав смоктати з такою силою, що Гера спросоння різко відштовхнула його від себе, а її молоко забризкало небосхил. Так і виникла наша Галактика — Молочний Шлях, яку росіяни називають «Млечным Путем», а англійці — «Milky way». Та й саме слово «галактика» походить від грецького «gаlакtікоs» — «молочний».
Виховував Геракла мудрий кентавр (міфічна істота, нижня частина тіла в якої кінська, а верхня - людська) Хірон. Він та інші вчителі навчали хлопця володіти луком і лірою, прийомами кулачного бою й красномовства. Дуже скоро хлопець перевершив усіх своїх учителів, але дуже поважав їх і був вдячним за науку.
Многие исследователи предпочитают термин «гибридный режим» именно из-за его нейтральности и безоценочности. Часто думают, что в таких режимах демократические элементы — выборы, многопартийность, парламентаризм — являются декоративными, а под ними скрывается подлинный авторитаризм. Но имитация происходит в обоих направлениях — режим одновременно пытается представить себя как более демократическим, так и более репрессивным, чем он есть на самом деле.
Хотя терин «гибридный режим» и место гибридов на шкале Демократия — Авторитаризм являются предметом научных споров, на данный момент среди ученых выработан следующий консенсус: чтобы быть квалифицированным как гибридный, политический режим должен допускать существование не менее двух легальных политических партий, участвующих в парламентских выборах. Наличие легальной многопартийности и регулярных выборных кампаний — рубеж, отделяющий гибриды от «чистого авторитаризма». В данном случае не так важно, действительно ли партии конкурируют между собой и с каким количеством нарушений проходят выборы. Наука об обществе знает, что в социальном организме «имитация» — не синоним обмана, а более сложное явление. При этом гибридам свойственны: высокий уровень коррупции, особенно в судебной системе и на выборах; отсутствие независимой судебной системы; неподотчетность правительства парламенту; стремление власти управлять СМИ при наличии разнообразных медиа-источников (гибрид никогда не контролирует медиасферу полностью — его пропагандистская власть строится на других, более сложных принципах, чем тотальный прямой контроль); ограничения гражданских свобод, в особенности прав граждан на коллективное действие (публичные собрания и общественные организации). Все это есть в современной России.
Відповідь:
Найулюбленіший еллінський герой (нащадок богів і людей) Геракл був сином Зевса та земної жінки Алкмени. Йому присвячено безліч літературних творів, скульптур, картин, що належать уславленим митцям усього світу. І нині створюються мультиплікаційні фільми та комп'ютерні ігри про подвиги Геракла (Геркулеса, як його називали римляни).
Насправді його звали Алкідом («сильним»). Ім'я Геракл він отримав через ненависть до нього дружини Зевса — Гери. В дослівному перекладі слово «геракл» означає «уславлений Герою», або «завдяки Гері». Це протиріччя помічали вже давні греки. Але так воно й було — Гера, ненавидячи Геракла, ставила на його шляху всілякі перешкоди, чим сприяла тому, що герой, долаючи їх, щораз більше прославлявся.
Зевс із нетерпінням чекав на народження Геракла, який мав до олімпійцям перемогти у війні з гігантами. Він знав наперед, що його син стане неперевершеним еллінським героєм. Та не так гадала Гера. У день, коли повинен був народитися Геракл, Зевс перед богами-олімпійцями став похвалятися тим, що малюк з його нащадків, який у цей день з'явиться на світ, буде володарем Мікен. Однак хитра Гера вдала, що не вірить у похваляння чоловіка і при свідках попросила Зевса поклястися незламною клятвою богів, що саме так і буде. А Зевс, не помітивши підступу, таку клятву дав. Тоді Гера затримала пологи Алкмени і прискорила народження Еврисфея, сина цариці Мікен, який дійсно доводився Зевсові нащадком — правда, правнуком, а не сином, як Геракл. Аж тоді Зевс збагнув, як його ошукано, та було вже пізно — клятву не можна було порушувати. Так володарем Мікен став хирлявий і боягузливий Еврисфей, а Геракл ще й повинен був йому служити. Та Гері й цього було мало — вона задумала вбити хлопчика ще маленьким, пославши до нього в колиску двох величезних отруйних змій. Проте немовля мало таку надзвичайну силу, що своїми маленькими рученятами вмить задушило гадів. Так Геракл ще дитиною став змієборцем.
Із Гераклом пов'язаний цікавий еллінський міф про виникнення сузір'я, яке ми називаємо Чумацьким (або Молочним) Шляхом. Зевс, ще до народження Геракла, мріяв зробити сина безсмертним. Однак для цього той мав не лише бути сином бога, а й хоча б раз напитися молока богині. Тому хтось з олімпійців хитро підсунув немовля в ліжко до Гери вночі, коли та спала, щоб воно, не розбудивши богиню, напилося її молока. Але малий пустун почав смоктати з такою силою, що Гера спросоння різко відштовхнула його від себе, а її молоко забризкало небосхил. Так і виникла наша Галактика — Молочний Шлях, яку росіяни називають «Млечным Путем», а англійці — «Milky way». Та й саме слово «галактика» походить від грецького «gаlакtікоs» — «молочний».
Виховував Геракла мудрий кентавр (міфічна істота, нижня частина тіла в якої кінська, а верхня - людська) Хірон. Він та інші вчителі навчали хлопця володіти луком і лірою, прийомами кулачного бою й красномовства. Дуже скоро хлопець перевершив усіх своїх учителів, але дуже поважав їх і був вдячним за науку.
Пояснення:
Многие исследователи предпочитают термин «гибридный режим» именно из-за его нейтральности и безоценочности. Часто думают, что в таких режимах демократические элементы — выборы, многопартийность, парламентаризм — являются декоративными, а под ними скрывается подлинный авторитаризм. Но имитация происходит в обоих направлениях — режим одновременно пытается представить себя как более демократическим, так и более репрессивным, чем он есть на самом деле.
Хотя терин «гибридный режим» и место гибридов на шкале Демократия — Авторитаризм являются предметом научных споров, на данный момент среди ученых выработан следующий консенсус: чтобы быть квалифицированным как гибридный, политический режим должен допускать существование не менее двух легальных политических партий, участвующих в парламентских выборах. Наличие легальной многопартийности и регулярных выборных кампаний — рубеж, отделяющий гибриды от «чистого авторитаризма». В данном случае не так важно, действительно ли партии конкурируют между собой и с каким количеством нарушений проходят выборы. Наука об обществе знает, что в социальном организме «имитация» — не синоним обмана, а более сложное явление. При этом гибридам свойственны: высокий уровень коррупции, особенно в судебной системе и на выборах; отсутствие независимой судебной системы; неподотчетность правительства парламенту; стремление власти управлять СМИ при наличии разнообразных медиа-источников (гибрид никогда не контролирует медиасферу полностью — его пропагандистская власть строится на других, более сложных принципах, чем тотальный прямой контроль); ограничения гражданских свобод, в особенности прав граждан на коллективное действие (публичные собрания и общественные организации). Все это есть в современной России.
Объяснение:
готово, если сто то не понятно пиши