repe –<br />ООО «Альбатрос» занимается розничной торговлей. Руководство организации решило устано<br />ВИТЬ<br />новый лимит остатка наличных денег в кассе. Расчетным периодом являлся месяц ноябрь 201<br />5 года,<br />когда наличная выручка составила 830 тысяч рублей. Магазин весь месяц работал без выходн<br />ЫХ.<br />Кассир организации сдает выручку раз в 5 дней. Рассчитать установленный лимит кассы.<br />Шц-<br />Sto.u<br />фоцио)<br />e gente<br />egons<br />Repx
Постімпресіонізм
(фр. postimpressionisme, від лат. post – після та імпресіонізм).
Під цим терміном об’єднують творчість ряду художників (переважно французьких), що працювали з 80-тих років XIX ст. до початку XX ст.
Вперше цей термін застосував англійський критик Роджер Фрай для означення різних напрямів у мистецтві Франції з 1880 до 1905 р. Це було своєрідною реакцією на імпресіонізм.
Початок постімпресіонізму – криза імпресіонізму в кінці XIX ст. Тоді, в 1886 році, відбулася остання виставка імпресіоністів, де були вперше показані твори постімпресіоністів. Тоді ж був опублікований «Маніфест символізму» французького поета Жана Мореаса.
Деякий час імпресіонізм та постімпресіонізм (попри свою назву), існують паралельно.
Видатні представники: Вінсент Ван Гог, Поль Сезанн, Поль Гоген.
Майже всі вони починали як імпресіоністи, але пізніше відійшли від цього і створили кожен свою власну манеру живопису. При цьому не утворюється спільної творчої групи. Вони працювали окремо. Поль Сезанн жив у провінції, Поль Гоген взагалі покинув Францію та поїхав на Таїті. Пробував всіх об’єднати лише Ван Гог, але це йому так і не вдалося.
Постімпресіонізм містить різні творчі системи і техніки, що об’єднуються лиш тим, що вони відштовхувалися від імпресіонізму. Творчість цих художників вплинула на подальший розвиток образотворчого мистецтва. Їхня діяльність заклали основу для багатьох тенденцій мистецтва ХХ ст.
Художники використовували відкриття імпресіоністів у області кольору, композиції, техніки живопису, роздільного мазку та ін.
Майстри постімпресіонізму шукали більш співзвучні для епохи засоби виразності:
· Сера вивчав проблеми сприйняття світла і кольору;
· Сезанн цікавився стійкими закономірностями кольорових поєднань та форм;
· Гоген створив так званий "синтетизм";
· Ван Гог будує свої твори на яскравій кольоровій гаммі, виразному малюнку і вільних композиційних рішеннях.
На відміну від імпресіоністів – прагнуть втілити не короткі миті, а більш тривалі стани життя.
Застосовують декоративну стилізацію.
Предмети на їхніх картинах лише ззовні нагадують те як вони виглядають в реальності, але не ідентичні їм. Вони перетворюються митцем. Колір, лінії, форми стають засобами для передачі індивідуальності художника, його почуттів та думок.
Для цього об’єкт розкладався на складові частини, які ретельно вивчалися. Потім художник видозмінює їх. Подібний ефект досягався за до техніки грубого мазка.
П. Гоген, порівнюючи мистецтво з дзеркалом, стверджував, що в його творах відбивається не зовнішній вигляд фігур, що зображаються, а духовний стан художника. Тобто, тепер метою стає самовираження, а не наслідування природі. П. Сезанн називав своє мистецтво «роздумами з пензлем в руках». Постімпресіоністи хотіли повернути мистецтву те, від чого відмовилися імпресіоністи – зміст, роздуми, відновити зв’язки з художніми традиціями минулого, в тому числі класичними.
При цьому художники послідовно відмовляються як від ідей імпресіоністів, так і від канонів академічного мистецтва.
Постімпресіоністи випередили свій час і сучасники не розуміли творчості більшості з них. Як правило вони помирали в скруті і визнання приходило до них після смерті.
Могу подсказать только две.
Ямки
Па площадке в один ряд выкапывают несколько ямок, по не больше десяти, и отмечают их номерами. На расстояниии трех метров от них проводят черту, с которой играющие прокатывают шары в ямки поочередно, начиная с первой (рис.).
Игру начинает первый играющий, он прокатывает шар, пока не промахнется. За ним продолжает игру второй, затем третий и т.д. Когда очередь вновь дойдет до первого игрока, он начинает игру с той ямки, в которую не попал.
Кто первым попадет во все ямки, тот и выигрывает. В игре принимают участие не более десяти человек. Ямок может быть разное количество, не обязательно по числу играющих. Дети могут не прокатывать, а бросать шары в ямки.
ЭСТАФЕТА “ПЕРЕДАЛ - САДИСЬ”.
Капитаны команд выходят из строя и становятся перед своей командой на расстоянии 3 - 4 метров от стартовой черты лицом к команде. В руках у капитанов волейбольные мячи (можно и баскетбольные, и футбольные, и большие резиновые - какие есть в наличии).
По команде руководителя капитаны бросают свои мячи в руки тех, кто стоит впереди своих командных колонн.
Те возвращают мячи капитанам, а сами приседают. Капитаны, не задерживаясь, бросают мячи следующим игрокам, те, вернув мяч своим капитанам, тоже приседают, следует новый бросок - очередным по порядку игрокам, и так до тех пор, пока мячи не побывают в руках игроков, стоящих в хвосте колонны, и не вернутся капитанам. Вся команда в это время находится в приседе.
Побеждает та команда, которая раньше закончит переброску мяча и ее капитан первым поднимет его над головой.
За победу в этой (и во всех других) эстафете команде начисляется зачетных два очка. Если закончат одновременно, каждая команда получает по одному очку.)