ответ: конце ХУII века на Кубани появляются русские поселенцы. Ими были раскольники. бежавшие от феодального гнета под религиозным знаменем старой веры. Кубань привлекает к себе не только старообрядцев, но и обездоленных людей, в том числе и донских казаков. Поселились они в устье реки Лабы. В начале ХVIII в. их, видимо, было уже достаточно много, если сам К. Булавин обращался к ним за при осаде повстанцами Азова. В 1708 г. на Кубань поле подавления восстания Булавина пробирается несколько тысяч повстанцев во главе с булавинским полковником Игнатом Некрасовым. Вскоре в низовья реки Кубани прибыли еще два мятежных атамана Иван Драный и Гаврила Чернец. Тайными путями идут на Кубань те, кто бежал от царской расправы и крепостной неволи. Здесь в прикубанских плавнях - между Копылом (Славянск-на-Кубани) и Темрюком пытались они обрести вольную жизнь, построив три укрепленных годка.
В последней четверти ХУIII в. наступает заключительный этап в длительной борьбе России с Оттоманской Портой за обладание Крымом и Кубанью. На Кубани строятся русские укрепления: Всесвятское (в районе нынешнего Армавира) , Царицынское (на месте нынешней станицы Кавказской) и другие. Некрасовцы, чьи селения были разгромлены войсками царского генерала Бринка, покинули Кубань и ушли Турцию. В январе 1778 г. русскими войсками на Кубани стал командовать А. В. Суворов, начавший строительство Кубанской оборонительной линии по правому берегу р. Кубани.
В конце ХУIII—начале ХIХ вв. начинается военно-казачье освоение опустевшего края. 30 июля 1792 г. последовал царский указ о переселении на Кубань Черноморского войска, костяк которого составили бывшие казаки Запорожской Сечи, разгромленной войсками Екатерины II в 1775 г. Черноморскому войску вменялось в обязанность осваивать и охранять присоединенные земли Тамани и правобережья Кубани В конце лета на Тамань из- за Буга прибыла морем первая партия казаков во главе с полковником Саввой Бельм, а в октябре к Ейскому укреплению подошла вторая группа во главе с кошевым атаманом Захарием Чепигой.
Черноморское казачье войско разместилось в сорока поселениях, называвшихся по-запорожски куренями, на правобережье Кубани от Тамани до устья реки Лабы. Восточнее их поселяется Кавказское линейное казачество. В отличие от черноморцев — выходцев преимущественно из юго-восточных земель Украины, среди линейных казаков 6ольшинство было русских с Дона и центральных черноземных губерний.
По Адрианопольскому мирному договору с Турцией в1829 г. к России отошли земли Черноморского побережья Кавказа. На побережье от Анапы до Сухуми сооружается семнадцать русских военных укреплений под общим названием «Черноморская береговая линия»
Военно-казачье освоение края завершилось созданием в 1860 г. Кубанского казачьего войска. В него вошли черноморцы и шесть бригад правого фланга Кавказской линии. С присоединением к ним территории Закубанья была образована Кубанская область
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.
ответ: конце ХУII века на Кубани появляются русские поселенцы. Ими были раскольники. бежавшие от феодального гнета под религиозным знаменем старой веры. Кубань привлекает к себе не только старообрядцев, но и обездоленных людей, в том числе и донских казаков. Поселились они в устье реки Лабы. В начале ХVIII в. их, видимо, было уже достаточно много, если сам К. Булавин обращался к ним за при осаде повстанцами Азова. В 1708 г. на Кубань поле подавления восстания Булавина пробирается несколько тысяч повстанцев во главе с булавинским полковником Игнатом Некрасовым. Вскоре в низовья реки Кубани прибыли еще два мятежных атамана Иван Драный и Гаврила Чернец. Тайными путями идут на Кубань те, кто бежал от царской расправы и крепостной неволи. Здесь в прикубанских плавнях - между Копылом (Славянск-на-Кубани) и Темрюком пытались они обрести вольную жизнь, построив три укрепленных годка.
В последней четверти ХУIII в. наступает заключительный этап в длительной борьбе России с Оттоманской Портой за обладание Крымом и Кубанью. На Кубани строятся русские укрепления: Всесвятское (в районе нынешнего Армавира) , Царицынское (на месте нынешней станицы Кавказской) и другие. Некрасовцы, чьи селения были разгромлены войсками царского генерала Бринка, покинули Кубань и ушли Турцию. В январе 1778 г. русскими войсками на Кубани стал командовать А. В. Суворов, начавший строительство Кубанской оборонительной линии по правому берегу р. Кубани.
В конце ХУIII—начале ХIХ вв. начинается военно-казачье освоение опустевшего края. 30 июля 1792 г. последовал царский указ о переселении на Кубань Черноморского войска, костяк которого составили бывшие казаки Запорожской Сечи, разгромленной войсками Екатерины II в 1775 г. Черноморскому войску вменялось в обязанность осваивать и охранять присоединенные земли Тамани и правобережья Кубани В конце лета на Тамань из- за Буга прибыла морем первая партия казаков во главе с полковником Саввой Бельм, а в октябре к Ейскому укреплению подошла вторая группа во главе с кошевым атаманом Захарием Чепигой.
Черноморское казачье войско разместилось в сорока поселениях, называвшихся по-запорожски куренями, на правобережье Кубани от Тамани до устья реки Лабы. Восточнее их поселяется Кавказское линейное казачество. В отличие от черноморцев — выходцев преимущественно из юго-восточных земель Украины, среди линейных казаков 6ольшинство было русских с Дона и центральных черноземных губерний.
По Адрианопольскому мирному договору с Турцией в1829 г. к России отошли земли Черноморского побережья Кавказа. На побережье от Анапы до Сухуми сооружается семнадцать русских военных укреплений под общим названием «Черноморская береговая линия»
Военно-казачье освоение края завершилось созданием в 1860 г. Кубанского казачьего войска. В него вошли черноморцы и шесть бригад правого фланга Кавказской линии. С присоединением к ним территории Закубанья была образована Кубанская область
Объяснение:
Людське життя непередбачуване і швидкоплинне. Кожен з нас коли-небудь замислювався, чого ж він хоче досягти у житті. І найперша відповідь, яка приходить – хочу бути щасливим.
Та що ж таке щастя? Багато хто мріє про успішне життя, кар`єру, сім`ю, злагоду і довір`я… Та немало людей прагнуть просто грошей, багатства і влади – це також їхній вибір, і він має право на існування. Як на мене, щастя – це коли в тебе велика родина, лад і добробут у ній, твої близькі живі і здорові… Ось таке повинно бути щастя. Саме про нього я мрію.
Сенс людського життя, призначення людин на землі, її морально-етичний вибір – ці всі питання хвилюють кожного з нас. Ми всі робимо вибір. Для багатьох мрії так і залишаються мріями. Але ж над ними треба працювати, щоб вони втілилися у життя, а не загубилися у часовому просторі. У мене також є мрія, чи, можливо, мета у житті, до якої я прагну. Полягає вона у тому, щоб отримати гарну освіту, влаштуватися на хорошу роботу, створити власну родину і, нарешті, відреставрувати будинок, у якому я народилася і пройшло моє дитинство.
Не буду говорити, що не хочу багатства чи визнання. Кожен з нас мріє про краще життя. Але не хочу, щоб вони стали моєю єдиною життєвою метою. Адже найголвніше – залишатися людиною. Людиною, яка вміє співпереживати і співчувати, яка може безкорисливо до ншому. Також призначення людської істоти я вбачаю в тому,б щоб розвиватися. Звичайно, ми отримуємо освіту, але на цьому не слід зупинятися. Освіту треба продовжувати у вищих навчальних закладах, займатися самоосвітою. Недарма кажуть, що навчатися ніколи не пізно.
Але річ не лише в освіті. Я вважаю, що розвиватися потрібно і в інших галузях життя, мабуть, в усіх. Читати книжки класиків і сучасних авторів, слухати різну музику, знайти своє хоббі, адже воно також допомагає відкрити у собі щось нове, чомусь навчитися. Навіть у роботі за своєю спеціальністю необхідно вдосконалюватися. Недарма вчителів, медиків та фармацевтів кожні п`ять рокі відправляють на курси підвищення кваліфікації – так вони дізнаються про щось нове у своїй професії, поглиблюють і вдосконалюють свої знання. Як кажуть, немає межі досконалості…
Ще я, як і кожен громадянин нашої держави, мрію про мир і спокій у ній. Хочу, щоб моя країна була успішною і процвітаючою і буду намагатися прикласти до цьго всі зусилля. Адже я не усвідомлюю себе без моєї Батьківщини, і все, чого я хочу досягти у житті, пов`язане з нею.
Тож я прагну, щоб світ, у якому я живу, став кращим, прагну самореалізуватися та самовдосконалитися, знайти своє місце у ньому.