Сәйкестікке арналған тест тапсырмалары
Қазақ
Ішкі және сыртқы саясат
билеушілері
А) Касым
1. Бұхар ханымен одақ жасады.
о) Хакназар 12. Казактардын біртұтас этникалық аумағы қалыптасты
Б) Есім 3. Шегараны батысқа қарай кеңейтті, Ноғай Ордасы
B) Жәңгір
тайпаларының көпшілігін қосып алды.
Г) Тәуке 4. Мұхаммед Шайбани әскерін Сығанақ түбінде жеңді.
5. Сырдария қалалары үшін ұзаққа созылған күрес акта
6. Каракумда қазақтың үш жүзінің құрылтайы шакырып
7. Ташкент Қазақ хандығы құрамына енді.
8. Орбұлақ шайқасында жоңғарларды жеңді.
9. Мемлекетті басқаруда билерге сүйенді.
10. «Жеті жарғыда құқықтық тәртіп пен мемлекеттік
құрылым қағидалары жасалды
Объяснение:
Ночь на дворе и мороз.
Месяц - два радужных светлых венца вкруг него..
По небу словно идет торжество.
В КЕЛЬЕ ИГУМЕНСКОЙ - зрелище скорби и слёз...
Тихо лампада пред образом горит.
Тихо игумен пред ним на молитве стоит.
Тихо бояре стоят по углам.
Тих и недвижим лежит головой к образам
Князь Александр, чёрной схимой покрыт..
Страшного часа все ждут: нет надежды, уж нет!
Слышится в келье порой лишь болящего бред.
Словно как свет над его просиял головой -
Чудной лицо озарилось красой,
Тихо игумен к нему подошел и дрожащей рукой
Сердце ощупал его и чело -
И, зарыдав, возгласил: «Наше солнце зашло!»
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.