Небе́сний еква́тор — велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу. Небесний екватор ділить поверхню небесної сфери на дві півкулі: північну півкулю, з вершиною в північному полюсі світу, та південну півкулю, з вершиною в південному полюсі світу.
Еква́тор (також: рівноде́нник[1], рівник[2], від лат. aequator (diei et noctis) - «зрівнювач (дня і ночі)»; нім. Äquator) — уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного об'єкта) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний екватор — лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки екватора мають географічну широту 0°. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Довжина екватора Землі становить 40 075 696 метрів, з яких 78,8 % припадає на моря, океани, озера і 21,3 % — на сушу.
Объяснение:
Небе́сний еква́тор — велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу. Небесний екватор ділить поверхню небесної сфери на дві півкулі: північну півкулю, з вершиною в північному полюсі світу, та південну півкулю, з вершиною в південному полюсі світу.
Еква́тор (також: рівноде́нник[1], рівник[2], від лат. aequator (diei et noctis) - «зрівнювач (дня і ночі)»; нім. Äquator) — уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного об'єкта) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний екватор — лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки екватора мають географічну широту 0°. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Довжина екватора Землі становить 40 075 696 метрів, з яких 78,8 % припадає на моря, океани, озера і 21,3 % — на сушу.