Внутрішню будову складного предмета можна показати за до штрихової лінії. Але в багатьох випадках кількість ліній буде великою і зображення буде важким для розуміння. Для роз’яснення внутрішньої будови, поряд з перерізом, використовують розріз.
Розріз утворюється аналогічно до перерізу. Проте розріз включає в себе переріз та зображення деталі поза січною площиною. В розрізі можна показати не лише фігуру перерізу, а й з’ясувати елементи деталі, що знаходиться за січною площиною.
2. Типи розрізів.
Залежно від кількості січних площин розрізи поділяють на прості і складні.
Прості розрізи. Простим називають розріз, утворений внаслідок перетину предмета однією січною площиною.
При виконанні розрізів січна площина відносно горизонтальної площини проекцій може займати вертикальне, гориональне чи похиле положення. Залежно від положення січної площини прості розрізи поділяють на вертикальні, горизонтальні і похилі.
Вертикальним називають розріз, утворений січною площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій. Вертикальна січна площина може бути по-різному розташована відносно фронтальної і профільної площин проекцій. Залежно від цього розрізняють фронтальні і профільні вертикальні розрізи.
Вертикальний розріз називають ф р о н а л ь н и м, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій.
Вертикальний розріз буде профільним якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій.
Горизонтальним називають розріз, утворений січною площиною, яка паралельна горизонтальній площині проекцій.
Похилим називають розріз, утворений січною площиною, що розташована під будь-яким (але не прямим) кутом до горизонтальної площини проекцій.
Залежно від положення січної площини відносно двох основних вимірів предмета (довжини й висоти) розрізи поділяють на поздовжні й поперечні. Розріз називають поздовжнім, якщо січна площина проходить уздовж довжини або висоти предмета.
Розріз слід вважати поперечним, якщо січна площина проходить перпендикулярно до довжини чи висоти предмета.
У всіх розглянутих випадках прості розрізи утворені січними площинами, які умовно повністю розрізають предмети для показу їх внутрішньої будови. Такі розрізи називають повними.
Щоб показувати на кресленнях внутрішню будову предметів в окремих обмежених місцях, застосовують розрізи, які називають місцевими.
Місцеві розрізи застосовують на кресленнях суцільних деталей, які містять невеликі заглиблення чи отвори. Виконувати повні розрізи для таких деталей недоцільно. Тому достатньо умовно розрізати тільки ту частину деталі, яка вимагає додаткового виявлення її форми.
Складні розрізи. Деякі предмети мають таку внутрішню будову, яку неможливо показати на розрізі за до однієї січної площини. В таких випадках застосовують розрізи, утворені за до кількох січних площин. Розрізи утворені двома і більше січними площинами,називають складними.
Залежно від положення січних площин складні розрізи поділяють на ступінчасті й ламані.
Ступінчастим називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами.
Подивіться на предмет, зображений на рисунку. Він має отвори, які розташовано так, що їх неможливо показати на кресленні, застосувавши одну січну площину. Тому предмет умовно розрізано трьома паралельними січними площинами, кожна з яких виявляє форму окремого отвору. У площині креслення всі три січні площини суміщені в одну. Утворений таким чином розріз і буде ступінчастим.
Ламаним називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перетинаються.
На рисунку а зображено предмет, форма якого потребує виконання на кресленні ламаного розрізу. Щоб показати форму перерізу, отвору і заглибини, предмет умовно розрізано двома січними площинами, що перетинаються. У площині креслення похилу січну площину суміщено з вертикальною січною площиною.
Практична робота
Завдання №1. За виглядами та розрізами знайдіть наочні зображення деталей та їх профільні розрізи. Відповіді запишіть у таку таблицю в зошиті.
Электрическим током называют упорядоченное движение электрических зарядов. Направлением электрического тока условились считать направление движения положительных зарядов.
Можно указать на ряд факторов вызывать упорядоченное движение зарядов. Так, под действием электрических (кулоновских) сил положительные заряды движутся в направлении силовых линий поля, отрицательные заряды — в противоположном направлении. Движение зарядов может происходить и под действием неэлектрических сил (например, магнитных), а также при диффузии или в химических реакциях.
Постоянный ток используется в процессе электролиза (гальванопластика — получение легко отделяющихся точных металлических копий, гальваностегия — нанесение металлических покрытий из одних металлов на изделия из других металлов), на городском транспорте (электропоезда, трамваи, троллейбусы), в осветительных приборах, в устройствах автоматики, электроники и вычислительной техники.
Если ток постоянный, то отсутствует явление самоиндукции и напряжение на катушке индуктивности равно нулю,,
, так как i = const
Если рассматривать конденсатор как идеальную емкость, то в цепи постоянного тока эта ветвь равносильна разомкнутой.
составлении уравнений по первому закону Кирхгофа:
Схема сложной электрической цепи с двумя узлами.
Токи каждой из параллельных ветвей определяются как:
Напряжения между точками с заданными потенциалами при
Подставив полученные значения токов в первое уравнение
получим выражение для потенциала
При решении методом узловых потенциалов необходимо помнить, что в левой части уравнения знак ЭДС (+), если она направлена к рассматриваемому узлу, и знак (-), если от узла. В случае последовательного соединения сопротивлений в ветви
В общем виде уравнения узловых потенциалов имеют вид:
Если в схеме имеются источники тока, то слагаемое в правой части будет равно сумме источников тока:
Метод узловых потенциалов имеет преимущество, если число независимых узлов меньше числа контуров.
При наличии источников тока контура надо выбирать так, чтобы источники входили только в один контур. Тогда ток этого контура будет равен току источника.
Баланс мощности
На основании закона сохранения энергии мощность, развиваемая источниками электрической энергии, должна быть равна мощности преобразования в цепи электрической энергии в другие виды энергии:
где
— сумма мощностей, развиваемых источниками;
— сумма мощностей всех приемников и необратимых преобразований энергии внутри источников.
Все страницы раздела на websor
Электрические цепи постоянного тока
Пример расчета цепей постоянного тока
Элементы электрических цепей и схем
Схемы замещения источников энергии
Закон Ома для участка цепи с ЭДС
Баланс мощностей для простой неразветвленной цепи
Законы Кирхгофа и их применение
Топологические графы
Законы Кирхгофа в матричной форме
Метод узловых потенциалов
Метод контурных токов
Уравнения цепи в матричной форме
Расширенные узловые уравнения
Преобразования в линейных электрических схемах
Принцип наложения (суперпозиции)
Свойство взаимности
Входные и взаимные проводимости, коэффициенты передачи
Принцип компенсации. Зависимые источники
Общие замечания о двухполюсниках и многополюсниках
Линейные соотношения между напряжениями и токами
Теорема о взаимных приращениях токов и напряжений
Принцип эквивалентного генератора
Передача энергии от активного двухполюсника к пассивному
Внутрішню будову складного предмета можна показати за до штрихової лінії. Але в багатьох випадках кількість ліній буде великою і зображення буде важким для розуміння. Для роз’яснення внутрішньої будови, поряд з перерізом, використовують розріз.
Розріз утворюється аналогічно до перерізу. Проте розріз включає в себе переріз та зображення деталі поза січною площиною. В розрізі можна показати не лише фігуру перерізу, а й з’ясувати елементи деталі, що знаходиться за січною площиною.
2. Типи розрізів.
Залежно від кількості січних площин розрізи поділяють на прості і складні.
Прості розрізи. Простим називають розріз, утворений внаслідок перетину предмета однією січною площиною.
При виконанні розрізів січна площина відносно горизонтальної площини проекцій може займати вертикальне, гориональне чи похиле положення. Залежно від положення січної площини прості розрізи поділяють на вертикальні, горизонтальні і похилі.
Вертикальним називають розріз, утворений січною площиною, яка перпендикулярна до горизонтальної площини проекцій. Вертикальна січна площина може бути по-різному розташована відносно фронтальної і профільної площин проекцій. Залежно від цього розрізняють фронтальні і профільні вертикальні розрізи.
Вертикальний розріз називають ф р о н а л ь н и м, якщо січна площина паралельна фронтальній площині проекцій.
Вертикальний розріз буде профільним якщо січна площина паралельна профільній площині проекцій.
Горизонтальним називають розріз, утворений січною площиною, яка паралельна горизонтальній площині проекцій.
Похилим називають розріз, утворений січною площиною, що розташована під будь-яким (але не прямим) кутом до горизонтальної площини проекцій.
Залежно від положення січної площини відносно двох основних вимірів предмета (довжини й висоти) розрізи поділяють на поздовжні й поперечні. Розріз називають поздовжнім, якщо січна площина проходить уздовж довжини або висоти предмета.
Розріз слід вважати поперечним, якщо січна площина проходить перпендикулярно до довжини чи висоти предмета.
У всіх розглянутих випадках прості розрізи утворені січними площинами, які умовно повністю розрізають предмети для показу їх внутрішньої будови. Такі розрізи називають повними.
Щоб показувати на кресленнях внутрішню будову предметів в окремих обмежених місцях, застосовують розрізи, які називають місцевими.
Місцеві розрізи застосовують на кресленнях суцільних деталей, які містять невеликі заглиблення чи отвори. Виконувати повні розрізи для таких деталей недоцільно. Тому достатньо умовно розрізати тільки ту частину деталі, яка вимагає додаткового виявлення її форми.
Складні розрізи. Деякі предмети мають таку внутрішню будову, яку неможливо показати на розрізі за до однієї січної площини. В таких випадках застосовують розрізи, утворені за до кількох січних площин. Розрізи утворені двома і більше січними площинами,називають складними.
Залежно від положення січних площин складні розрізи поділяють на ступінчасті й ламані.
Ступінчастим називають складний розріз, утворений кількома паралельними січними площинами.
Подивіться на предмет, зображений на рисунку. Він має отвори, які розташовано так, що їх неможливо показати на кресленні, застосувавши одну січну площину. Тому предмет умовно розрізано трьома паралельними січними площинами, кожна з яких виявляє форму окремого отвору. У площині креслення всі три січні площини суміщені в одну. Утворений таким чином розріз і буде ступінчастим.
Ламаним називають складний розріз, утворений за допомогою площин, які перетинаються.
На рисунку а зображено предмет, форма якого потребує виконання на кресленні ламаного розрізу. Щоб показати форму перерізу, отвору і заглибини, предмет умовно розрізано двома січними площинами, що перетинаються. У площині креслення похилу січну площину суміщено з вертикальною січною площиною.
Практична робота
Завдання №1. За виглядами та розрізами знайдіть наочні зображення деталей та їх профільні розрізи. Відповіді запишіть у таку таблицю в зошиті.
Вигляди і розрізи
1 2 3
Наочні зображення
Профільні розрізи
Завдання №2.
Виконати ескіз фронтального розрізу деталі.
Электрическим током называют упорядоченное движение электрических зарядов. Направлением электрического тока условились считать направление движения положительных зарядов.
Можно указать на ряд факторов вызывать упорядоченное движение зарядов. Так, под действием электрических (кулоновских) сил положительные заряды движутся в направлении силовых линий поля, отрицательные заряды — в противоположном направлении. Движение зарядов может происходить и под действием неэлектрических сил (например, магнитных), а также при диффузии или в химических реакциях.
Постоянный ток используется в процессе электролиза (гальванопластика — получение легко отделяющихся точных металлических копий, гальваностегия — нанесение металлических покрытий из одних металлов на изделия из других металлов), на городском транспорте (электропоезда, трамваи, троллейбусы), в осветительных приборах, в устройствах автоматики, электроники и вычислительной техники.
Если ток постоянный, то отсутствует явление самоиндукции и напряжение на катушке индуктивности равно нулю,,
, так как i = const
Если рассматривать конденсатор как идеальную емкость, то в цепи постоянного тока эта ветвь равносильна разомкнутой.
составлении уравнений по первому закону Кирхгофа:
Схема сложной электрической цепи с двумя узлами.
Токи каждой из параллельных ветвей определяются как:
Напряжения между точками с заданными потенциалами при
Подставив полученные значения токов в первое уравнение
получим выражение для потенциала
При решении методом узловых потенциалов необходимо помнить, что в левой части уравнения знак ЭДС (+), если она направлена к рассматриваемому узлу, и знак (-), если от узла. В случае последовательного соединения сопротивлений в ветви
В общем виде уравнения узловых потенциалов имеют вид:
Если в схеме имеются источники тока, то слагаемое в правой части будет равно сумме источников тока:
Метод узловых потенциалов имеет преимущество, если число независимых узлов меньше числа контуров.
При наличии источников тока контура надо выбирать так, чтобы источники входили только в один контур. Тогда ток этого контура будет равен току источника.
Баланс мощности
На основании закона сохранения энергии мощность, развиваемая источниками электрической энергии, должна быть равна мощности преобразования в цепи электрической энергии в другие виды энергии:
где
— сумма мощностей, развиваемых источниками;
— сумма мощностей всех приемников и необратимых преобразований энергии внутри источников.
Все страницы раздела на websor
Электрические цепи постоянного тока
Пример расчета цепей постоянного тока
Элементы электрических цепей и схем
Схемы замещения источников энергии
Закон Ома для участка цепи с ЭДС
Баланс мощностей для простой неразветвленной цепи
Законы Кирхгофа и их применение
Топологические графы
Законы Кирхгофа в матричной форме
Метод узловых потенциалов
Метод контурных токов
Уравнения цепи в матричной форме
Расширенные узловые уравнения
Преобразования в линейных электрических схемах
Принцип наложения (суперпозиции)
Свойство взаимности
Входные и взаимные проводимости, коэффициенты передачи
Принцип компенсации. Зависимые источники
Общие замечания о двухполюсниках и многополюсниках
Линейные соотношения между напряжениями и токами
Теорема о взаимных приращениях токов и напряжений
Принцип эквивалентного генератора
Передача энергии от активного двухполюсника к пассивному