Швидкість випаровування залежить від: — температури рідини. Чим більша температура, тим швидше випаровується рідина. Зі збільшенням температури рідини збільшується кількість «швидких» молекул які мають змогу подолати сили міжмолекулярного притягання й вилетіти за межі рідини. Наприклад, влітку калюжі після дощу висихають значно швидше, ніж восени; — площі вільної поверхні рідини. Чим більша площа поверхні рідини, тим більше на цій поверхні «швидких» молекул і тим швидше рідина випаровується. Наприклад, чай охолоне швидше у широкій Т£ низькій чашці, ніж у вузькій та високій; — роду речовини. Сили притягання між молекулами різних рідин різна, тому повільніше випаровуються ті рідини, молекули яких сильніше взаємодіють одна з одною. Наприклад, крапля води випаровується швидше, ніж крапля олії; — руху повітря. Біля поверхні рідини існує «хмара» молекул, які вилетіли з неї. Якщо є вітер, то він відносить ці молекули і не дає їм змоги повернутися у рідину. Наприклад чай охолоне скоріше, якщо на нього дмухати.
Поставимо на ліву шальку терезів спиртівку, наповнену спиртом. Над спиртівкою підвісимо металеву банку з водою, перед тим вимірявши темпера- туру води. Після зрівноваження терезів покладемо на ліву шальку важок масою 1 г. Рівновага терезів порушиться, запалимо спиртівку. Коли згорить 1 г спирту — рівновага терезів відновиться. Погасимо спиртівку і виміряємо температуру води. Повторимо дослід, узявши спиртівку, наповнену гасом, і переконаємося, що в цьому випадку вода нагріється більше. Це означає, що під час згоряння 1 г гасу виділилося більше енергії, ніж під час згоряння 1 г спирту.
