Чем больше человек живёт и развивается, тем больше у него возникает вопросов о смысле жизни и его роли в обществе. При этом термин «общество» согласно философскому словарю, трактуется как, «форма объединения людей, обладающих общими интересами, ценностями и целями. При этом человеческое общество характеризуются моделью отношений социальных отношений между людьми, которая может быть описана как совокупность таких отношений между его субъектами».
Общество имеет много разновидностей по различным параметрам: зрелое и незрелое, свободное и несвободное, а также по другим критериям. Одновременно наиболее развитым считается форма демократического общества
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Чем больше человек живёт и развивается, тем больше у него возникает вопросов о смысле жизни и его роли в обществе. При этом термин «общество» согласно философскому словарю, трактуется как, «форма объединения людей, обладающих общими интересами, ценностями и целями. При этом человеческое общество характеризуются моделью отношений социальных отношений между людьми, которая может быть описана как совокупность таких отношений между его субъектами».
Общество имеет много разновидностей по различным параметрам: зрелое и незрелое, свободное и несвободное, а также по другим критериям. Одновременно наиболее развитым считается форма демократического общества
Объяснение:
Для багатьох поколінь українців – і не тільки українців – Шевченко означає так багато, що сама собою створюється ілюзія, ніби ми все про нього знаємо, все в ньому розуміємо, і він завжди з нами, в нас. Та це лише ілюзія. Шевченко як явище велике й вічне – невичерпний і нескінченний. Волею історії він ототожнений з Україною і разом з її буттям продовжується нею, вбираючи в себе нові дні і новий досвід народу, відзиваючись на нові болі й думи, стаючи до нових скрижалів долі. Він росте й розвивається в часі, в історії, і нам ще йти і йти до його осягнення. Ми на вічнім шляху до Шевченка...
Объяснение: