Напряжение u(t)и ток i(t)изменяются по синусоидальному закону с одной частотой, следовательно, мгновенные значения тока и напряжения в цепи записываются:
u = Um sin(t+u ),
i = Im sin(t+i),
где Um - амплитудное значение напряжения; Im - амплитудное значение тока; = 2f - угловая частота; f = 1/T - частота синусоидальных напряжения и тока; Т - период; u - начальная фаза синусоидального напряжения; i - начальная фаза синусоидального тока
Начальная фаза напряжения uимеет знак (-), так как синусоида u(t)сдвинута по оси абсцисс вправо от начала координат (величина самой функции при t =0 имеет отрицательное значение). Напомним, что началом любой синусоиды полагается точка перехода функции из отрицательного значения в положительное значение. Поэтому же начальная фаза тока имеет знак (+), так как синусоида i(t) сдвинута по оси абсцисс влево от начала координат. Таким образом имеем:
u = 141sin (314t– 30о) В,i = 2,82sin (314t + 45о) А.
Синусоидальные функции времени изображаются также комплексными числами которые, по сути, аналитически описывают вращающиеся радиус-векторы на комплексной плоскости, рассматриваемые в момент времени t =0.
Комплексные изображения синусоидальных величин чаще всего записываются для действующих значений. Поэтому в первую очередь определим действующие значения тока и напряжения данной цепи:

Представим u(t) и i(t) в комплексной форме (показательная форма записи комплексных чисел):
Глобус – це сама точна модель Землі Він з’явився в 1942 році завдяки німцеві Мартіну Бехайму, який працював у Географічному інституті. На першій моделі відсутня половина материків і островів, що існують на Землі, але саме вона стала предтечею епохи Великих географічних відкриттів. На сучасному глобусі зображені всі материки і океани, що знаходяться на планеті. Традиційно глобуси випускають двох видів:
загальногеографічні;
політичні.
Карта з’явилася в III столітті до нашої ери.
Якось Ератосфен, пізніше названий «батьком географії», зобразив відомі на той час частини Європи, Азії та Африки, а також накреслив на своїй карті зачатки градусної сітки.
Саме гладка поверхня глобуса підкреслює: відносні висоти на Землі набагато поступаються її горизонтальним відстаням. Особливістю даного предмета є те, що градусна сітка, форма меридіанів-паралелей, конфігурація географічних об’єктів, їх лінійні і територіальні розміри відповідають дійсним, тобто зображені без спотворень. Природно, враховується і масштаб.
Відмінність глобуса від карти полягає в наступному:
Карта з’явилася раніше, глобус – на вісімнадцять століть пізніше;
На глобусі зображена вся Земля, а карта може демонструвати глядачам як всю планету, так і окремі материки, країни, частини світу, області, міста, вулиці;
Географічні об’єкти, їх площі і відстані між ними передаються на глобусі без спотворень, на відміну від зображення на карті;
Глобус менш зручний у використанні, ніж карта. Всі об’єкти на мапі зображуються за до умовних знаків:
значкових;
лінійних;
ліній руху;
ізоліній;
ареалів;
пошарового розфарбовування,
Це полегшує картографування і покращує ступінь сприйняття інформації її споживачем.
Карти діляться за рівнем зменшення земної поверхні – крупно-, середньо- і дрібномасштабні, за призначенням, за змістом і за площею освітлюваної території
Напряжение u(t)и ток i(t)изменяются по синусоидальному закону с одной частотой, следовательно, мгновенные значения тока и напряжения в цепи записываются:
u = Um sin(t+u ),
i = Im sin(t+i),
где Um - амплитудное значение напряжения; Im - амплитудное значение тока; = 2f - угловая частота; f = 1/T - частота синусоидальных напряжения и тока; Т - период; u - начальная фаза синусоидального напряжения; i - начальная фаза синусоидального тока
= 2f= 250= 314 рад/с ; u= - /6 = -30 о ; i= /4 = 45 о .
Начальная фаза напряжения uимеет знак (-), так как синусоида u(t)сдвинута по оси абсцисс вправо от начала координат (величина самой функции при t =0 имеет отрицательное значение). Напомним, что началом любой синусоиды полагается точка перехода функции из отрицательного значения в положительное значение. Поэтому же начальная фаза тока имеет знак (+), так как синусоида i(t) сдвинута по оси абсцисс влево от начала координат. Таким образом имеем:
u = 141sin (314t– 30о) В,i = 2,82sin (314t + 45о) А.
Синусоидальные функции времени изображаются также комплексными числами которые, по сути, аналитически описывают вращающиеся радиус-векторы на комплексной плоскости, рассматриваемые в момент времени t =0.
Комплексные изображения синусоидальных величин чаще всего записываются для действующих значений. Поэтому в первую очередь определим действующие значения тока и напряжения данной цепи:

Представим u(t) и i(t) в комплексной форме (показательная форма записи комплексных чисел):
, .
Глобус – це сама точна модель Землі Він з’явився в 1942 році завдяки німцеві Мартіну Бехайму, який працював у Географічному інституті. На першій моделі відсутня половина материків і островів, що існують на Землі, але саме вона стала предтечею епохи Великих географічних відкриттів. На сучасному глобусі зображені всі материки і океани, що знаходяться на планеті. Традиційно глобуси випускають двох видів:
загальногеографічні;
політичні.
Карта з’явилася в III столітті до нашої ери.
Якось Ератосфен, пізніше названий «батьком географії», зобразив відомі на той час частини Європи, Азії та Африки, а також накреслив на своїй карті зачатки градусної сітки.
Саме гладка поверхня глобуса підкреслює: відносні висоти на Землі набагато поступаються її горизонтальним відстаням. Особливістю даного предмета є те, що градусна сітка, форма меридіанів-паралелей, конфігурація географічних об’єктів, їх лінійні і територіальні розміри відповідають дійсним, тобто зображені без спотворень. Природно, враховується і масштаб.
Відмінність глобуса від карти полягає в наступному:
Карта з’явилася раніше, глобус – на вісімнадцять століть пізніше;
На глобусі зображена вся Земля, а карта може демонструвати глядачам як всю планету, так і окремі материки, країни, частини світу, області, міста, вулиці;
Географічні об’єкти, їх площі і відстані між ними передаються на глобусі без спотворень, на відміну від зображення на карті;
Глобус менш зручний у використанні, ніж карта. Всі об’єкти на мапі зображуються за до умовних знаків:
значкових;
лінійних;
ліній руху;
ізоліній;
ареалів;
пошарового розфарбовування,
Це полегшує картографування і покращує ступінь сприйняття інформації її споживачем.
Карти діляться за рівнем зменшення земної поверхні – крупно-, середньо- і дрібномасштабні, за призначенням, за змістом і за площею освітлюваної території