Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
АНАТОМИЯ — раздел морфологии, изучающий форму и строение отд. органов, систем и организма в целом. Осн. метод, применяемый в А.,— метод рассечения...
Биологический энциклопедический словарь
АНАТОМИЯ — 1) А. чел. и жив. изучает строение тела чел. и жив. путем вскрытия и рассечения трупов. А., изучающая мельчайшее строение тканей и органов, называется гистологией...
Сельскохозяйственный словарь-справочник
АНАТОМИЯ — отрасль биологической науки, посвященная строению организма. Подразделяется на отрасли на основе разных параметров...
Научно-технический энциклопедический словарь
анатомия — медико-биологическая наука, изучающая форму и строение тела человека и животных, а также составляющих его органов в связи с их функцией и развитием; часть морфологии...
Большой медицинский словарь
анатомия — наука, изучающая форму и строение тела человека и животных...
Медицинские термины
Анатомия — собственно рассечение, — наука о строении органических существ. Как многие другие науки, А. имеет две стороны: практическую и теоретическую...
Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона
Анатомия — наука о форме и строении отдельных органов, систем и организма в целом; часть морфологии . Различают А. животных , из которой выделяют А. человека , чаще применяя к ней термин «А.», и анатомию растений ...
Алгори́тм (латинізов. Algorithmi за араб. ім'ям перського математика аль-Хорезмі) — набір інструкцій, які описують порядок дій виконавця, щоб досягти результату розв'язання задачі за скінченну кількість дій; система правил виконання дискретного процесу, яка досягає поставленої мети за скінченний час. Для візуалізації алгоритмів часто використовують блок-схеми.
Для комп'ютерних програм алгоритм є списком деталізованих інструкцій, що реалізують процес обчислення, який, починаючи з початкового стану, відбувається через послідовність логічних станів, яка завершується кінцевим станом. Перехід з попереднього до наступного стану не обов'язково детермінований — деякі алгоритми можуть містити елементи випадковості.
Поняття алгоритму належить до підвалин математики. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (як-то арифметичні дії над цілими числами, знаходження НСД двох чисел тощо) відомі людству з глибокої давнини. Проте, чітке поняття алгоритму сформувалося лише на початку XX століття.
Часткова формалізація поняття алгоритму розпочалася зі спроб розв'язати задачу розв'язності (нім. Entscheidungsproblem), яку сформулював Давид Гільберт у 1928 р. Наступні формалізації були необхідні для визначення ефективної обчислювальності[1] або «ефективного методу»[2]; до цих формалізацій належать рекурсивні функції Геделя-Ербрана-Кліні 1930, 1934 та 1935 років, λ-числення Алонзо Черча 1936 р., «Формулювання 1» Еміля Поста 1936 року, та машина Тюрінга, розроблена Аланом Тюрінгом протягом 1936, 1937 та 1939 років. В методології алгоритм є базисним поняттям і складає основу опису методів. З методології виходить якісно нове поняття алгоритму як оптимальність з наближенням до прогнозованого абсолюту. Зробивши все в послідовності алгоритму за граничних умов задачі маємо ідеальне рішення нагальних проблем науково-практичного характеру. В сучасному світі алгоритм будь-якої діяльності у формалізованому виразі складає основу освіти на прикладах, за подоби. На основі подібності алгоритмів різних сфер діяльності була сформована концепція (теорія) експертних систем.
АНАТОМИЯ — раздел морфологии, изучающий форму и строение отд. органов, систем и организма в целом. Осн. метод, применяемый в А.,— метод рассечения...
Биологический энциклопедический словарь
АНАТОМИЯ — 1) А. чел. и жив. изучает строение тела чел. и жив. путем вскрытия и рассечения трупов. А., изучающая мельчайшее строение тканей и органов, называется гистологией...
Сельскохозяйственный словарь-справочник
АНАТОМИЯ — отрасль биологической науки, посвященная строению организма. Подразделяется на отрасли на основе разных параметров...
Научно-технический энциклопедический словарь
анатомия — медико-биологическая наука, изучающая форму и строение тела человека и животных, а также составляющих его органов в связи с их функцией и развитием; часть морфологии...
Большой медицинский словарь
анатомия — наука, изучающая форму и строение тела человека и животных...
Медицинские термины
Анатомия — собственно рассечение, — наука о строении органических существ. Как многие другие науки, А. имеет две стороны: практическую и теоретическую...
Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона
Анатомия — наука о форме и строении отдельных органов, систем и организма в целом; часть морфологии . Различают А. животных , из которой выделяют А. человека , чаще применяя к ней термин «А.», и анатомию растений ...
Большая Советская энциклопедия
Объяснение:
надеюсь ты понял)