Небе́сний еква́тор — велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу. Небесний екватор ділить поверхню небесної сфери на дві півкулі: північну півкулю, з вершиною в північному полюсі світу, та південну півкулю, з вершиною в південному полюсі світу.
Еква́тор (також: рівноде́нник[1], рівник[2], від лат. aequator (diei et noctis) - «зрівнювач (дня і ночі)»; нім. Äquator) — уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного об'єкта) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний екватор — лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки екватора мають географічну широту 0°. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Довжина екватора Землі становить 40 075 696 метрів, з яких 78,8 % припадає на моря, океани, озера і 21,3 % — на сушу.
1. Чтобы построить проекцию точки на плоскости, достаточно опустить перпендикуляр из данной точки пространства на плоскость, точка пересечения перпендикуляра с плоскостью и есть проекция точки на плоскость.
2. Чтобы получить проекцию плоской фигуры на плоскость, надо из каждой вершины данной плоской фигуры опустить перпендикуляры на плоскость и , соединив проекции точек вершин, получим проекцию фигуры на плоскость.
3. Чтобы получить проекцию объёмной фигуры на плоскость, надо опустить перпендикуляры из всех видимых вершин при взгляде спереди, если плоскость проекций - фронтальная, при взгляде сверху, если плоскость - горизонтальная, и при взгляде слева, если плоскость - профильная. Соединив точки проекций этих вершин сплошной толстой линией, получим видимый контур проекции фигуры на выбранную плоскость.
Если провести перпендикуляры из невидимых наблюдателю вершин фигуры и соединить полученные проекции точек штриховыми линиями, то получим проекции тех граней или рёбер фигуры, которые не видны наблюдателю.
В совокупности изображение из сплошных толстых линий и штриховых линий является проекцией объёмной фигуры на плоскость.
Объяснение:
Небе́сний еква́тор — велике коло небесної сфери, площина якого перпендикулярна осі світу. Небесний екватор ділить поверхню небесної сфери на дві півкулі: північну півкулю, з вершиною в північному полюсі світу, та південну півкулю, з вершиною в південному полюсі світу.
Еква́тор (також: рівноде́нник[1], рівник[2], від лат. aequator (diei et noctis) - «зрівнювач (дня і ночі)»; нім. Äquator) — уявне коло, проведене на поверхні планети (або іншого астрономічного об'єкта) на рівній відстані від обох географічних полюсів. Географічний екватор — лінія перетину земної кулі з площиною, що проходить через центр Землі, перпендикулярно до осі її обертання. Всі точки екватора мають географічну широту 0°. Екватор розділяє планету на північну та південну півкулі. Довжина екватора Землі становить 40 075 696 метрів, з яких 78,8 % припадає на моря, океани, озера і 21,3 % — на сушу.
Объяснение:
1. Чтобы построить проекцию точки на плоскости, достаточно опустить перпендикуляр из данной точки пространства на плоскость, точка пересечения перпендикуляра с плоскостью и есть проекция точки на плоскость.
2. Чтобы получить проекцию плоской фигуры на плоскость, надо из каждой вершины данной плоской фигуры опустить перпендикуляры на плоскость и , соединив проекции точек вершин, получим проекцию фигуры на плоскость.
3. Чтобы получить проекцию объёмной фигуры на плоскость, надо опустить перпендикуляры из всех видимых вершин при взгляде спереди, если плоскость проекций - фронтальная, при взгляде сверху, если плоскость - горизонтальная, и при взгляде слева, если плоскость - профильная. Соединив точки проекций этих вершин сплошной толстой линией, получим видимый контур проекции фигуры на выбранную плоскость.
Если провести перпендикуляры из невидимых наблюдателю вершин фигуры и соединить полученные проекции точек штриховыми линиями, то получим проекции тех граней или рёбер фигуры, которые не видны наблюдателю.
В совокупности изображение из сплошных толстых линий и штриховых линий является проекцией объёмной фигуры на плоскость.
Надеюсь, что Вам.