Так, Жульєн Сорель має такі риси. Властивими йому рисами характеру є розум, освіченість, відчайдушність, мужність, цілеспрямованість. Ним володіє прагнення довести самому собі, що він чогось вартий і зможе досягти найвищих вершин у житті. Жульєн має багатий внутрішній світ, він схильний до роздумів, прочитав декілька філософських книжок, серед яких «Сповідь» Руссо і «Меморіал Святої Єлени» - про Наполеона у вигнанні. Наполеон - кумир Жульєна. Він також прагне завоювати цілий світ, що свідчить про честолюбність Сореля. «Жульєн сп’янів від честолюбства, але не від чванливості», коли його мрія здійснилася і він з простолюдина перетворився на кавалера Жульєна Сореля де Ла-Верне.
Такі риси Жульєна Сореля, на мій погляд, гідні наслідування.
Кажуть, якби з планети Земля вилітав на інші планети якийсь вигаданий зореліт, то його обов’язково спорядили б картиною Леонардо да Вінчі “Джоконда”. Це для того, щоб люди на іншій планеті могли мати уявлення про нашу культуру, про духовність. Але ж картина була написана 1503 року!
Невже за цей час нічого кращого людство не придумало? Пройшло більш ніж 500 років!
Мені здається, що є багато нових творів мистецтва, науки, які можна було б показати інопланетянам. Але з іншого боку, якщо вже 500 років люди зачаровуються Джокондою, то в ній
є щось величне й загадкове. Напевне, усе, що створили люди (пам’ятники, музеї, ракети, хмарочоси), – це історія, і її потрібно берегти. Бредбері застерігає нас від надмірної самовпевненості. Прогрес – це добре, але не треба забувати про небезпеку від швидкого розвитку цивілізації.
По телевізору іноді я бачу, як люди нищать нашу природу. Зрубують дерева, а від цього змінюється рельєф. І це небезпечно. Люди викидають дуже багато сміття, яке шкодить землі. Навіть їжа тепер стала не справжньою, а порошковою.
В оповіданні “Усмішка” показано, як люди засуджують цивілізацію, бо вона принесла їм багато горя. Ми маємо зберегти все те добре, що зробили люди на нашій планеті, і маємо не допустити знищення нашої природи та Всесвіту.
Так, Жульєн Сорель має такі риси. Властивими йому рисами характеру є розум, освіченість, відчайдушність, мужність, цілеспрямованість. Ним володіє прагнення довести самому собі, що він чогось вартий і зможе досягти найвищих вершин у житті. Жульєн має багатий внутрішній світ, він схильний до роздумів, прочитав декілька філософських книжок, серед яких «Сповідь» Руссо і «Меморіал Святої Єлени» - про Наполеона у вигнанні. Наполеон - кумир Жульєна. Він також прагне завоювати цілий світ, що свідчить про честолюбність Сореля. «Жульєн сп’янів від честолюбства, але не від чванливості», коли його мрія здійснилася і він з простолюдина перетворився на кавалера Жульєна Сореля де Ла-Верне.
Такі риси Жульєна Сореля, на мій погляд, гідні наслідування.
Кажуть, якби з планети Земля вилітав на інші планети якийсь вигаданий зореліт, то його обов’язково спорядили б картиною Леонардо да Вінчі “Джоконда”. Це для того, щоб люди на іншій планеті могли мати уявлення про нашу культуру, про духовність. Але ж картина була написана 1503 року!
Невже за цей час нічого кращого людство не придумало? Пройшло більш ніж 500 років!
Мені здається, що є багато нових творів мистецтва, науки, які можна було б показати інопланетянам. Але з іншого боку, якщо вже 500 років люди зачаровуються Джокондою, то в ній
є щось величне й загадкове. Напевне, усе, що створили люди (пам’ятники, музеї, ракети, хмарочоси), – це історія, і її потрібно берегти. Бредбері застерігає нас від надмірної самовпевненості. Прогрес – це добре, але не треба забувати про небезпеку від швидкого розвитку цивілізації.
По телевізору іноді я бачу, як люди нищать нашу природу. Зрубують дерева, а від цього змінюється рельєф. І це небезпечно. Люди викидають дуже багато сміття, яке шкодить землі. Навіть їжа тепер стала не справжньою, а порошковою.
В оповіданні “Усмішка” показано, як люди засуджують цивілізацію, бо вона принесла їм багато горя. Ми маємо зберегти все те добре, що зробили люди на нашій планеті, і маємо не допустити знищення нашої природи та Всесвіту.